«Фінансова допомога»? Ні, приманка!
Парадоксально, але пообіцяти гроші майбутній жертві шахрайства — одна з популярних зараз схем, щоб… відібрати ваші гроші. Зловмисники розробляють сайт, зовні схожий на сайт серйозної організації на зразок банківської установи, благодійного фонду, торговельного майданчика… чи навіть міжнародного представництва. Там розміщують інформацію на актуальну тему.
Наприклад, що може бути поганого в повідомленні: «Всі українці можуть отримати виплати»? Один із каналів розповсюдження такої інформації — популярні месенджери та соцмережі. Старший інспектор відділу протидії кіберзлочинам у Черкаській області ДКП НПУ Олег Паншутін показує повідомлення, яке буквально цього ж дня отримав у «Телеграм» із таким текстом: «Вітаємо на телеграм-каналі фінансової допомоги населенню. Оформити заявку на виплату можливо на офіційному сайті».
На екрані смартфона правоохоронця — посилання на сайт. Фахівець натискає його й переходить на нову сторінку.
— Це вже гачок, приманкою була виплата допомоги, — пояснює Олег Паншутін. — З точки зору «рибалки», якщо ми перейшли на сайт, для фішера це означає що «покльовує».
На сайті читаю текст: «У зв’язку з енергетичною кризою в країні при підтримці міжнародних організацій урядом України було прийнято рішення про надання єдино разової фінансової допомоги в розмірі 6500 грн. Для отримання коштів перейдіть за посиланням».
Правда ж, текст схожий на офіційний — з канцеляризмами та цілком адекватною (не захмарною) сумою «допомоги»? Та й як тут не повірити — це ж «міжнародні фінансові організації» та навіть «уряд України». Людина сприймає це позитивно — ну чому б не спробувати, що може бути не так?
Далі треба вибрати, в якому банку маєте рахунок — «Приват», «Ощад», «Райффайзен». Олег без вагань натискає на «Приват». Запитую, чи це безпечно, чи його даним на телефоні ніщо не загрожує? Він посміхається та каже, що поки все нормально й злочинці не можуть впливати на роботу гаджета. Хоча додає, що в деяких випадках за посиланнями переходити не можна. Та в цій схемі мета зловмисника — максимально близько підпустити споживача, щоб він «добровільно» надав йому інформацію про банківські картки, пін-код до картки, cvv-код та рахунки.
Рибу дурять кормом, а людину — словом
Тож ідемо далі. На екрані смартфона напис: «вхід у «Приват24». Візуально схоже на справжній сайт, проте фахівець звертає мою увагу на сам лінк: де спочатку йде слово «privatbank», та вже за кілька символів є слово «shop». Пояснює:
— Такі сайти-підробки зазвичай створюються на дуже дешевих платформах, адже живуть недовго — поки правоохоронці їх не заблокують. Та для невтаємниченого споживача такий сайт схожий на справжній, адже зловмисники використовують логотип та назву будь-якої банківської установи.
На цьому етапі фішингу мисливці за вашими грішми пропонують увести номер телефону, зв’язаного з банківською карткою та застосунком, або ж напряму відсканувати з допомогою смартфона QR-код. Споживачеві, який «клюнув» на це, прийде повідомлення з «паролем» та перенаправлення, де треба ввести пін-код до картки, останні чотири цифри номера картки.
— Це — саме вістря гачка, — акцентує Олег Паншутін. — Якщо довірливий громадянин скрупульозно все введе, то отримає повідомлення про «неправильний пароль», разом з тим зловмисник уже матиме всі дані, необхідні для його підступних задумів. Мовою рибалки, в цей момент він «підсікає» — отримує доступ до рахунка громадянина.
Правоохоронець показує на смартфоні подальші кроки — вводить фіктивні дані. Все саме так, як він і розповів.
У каламутній воді…
Чому чимало людей потрапляють на вудку шахраїв? Перше пояснення — людина вважає, що вона перебуває на сторінці відомої та авторитетної організації, друге — бажає отримати кошти обіцяної «допомоги». А насправді така неправдива інформація з точки зору фішера — лише приманка.
За словами фахівця, таких сайтів багато, інформація про них поширюється в соцмережах, і багато людей віддають зловмисникам свої банківські дані. «Виплати» — це лише одна зі схем. Є чимало варіантів схеми «Позич, будь ласка…». Таке повідомлення надходить від когось із ваших знайомих через контакт у соцмережі. Ще одна схема: «Ваш обліковий запис заблоковано», далі зловмисники вимагають ввести логін і пароль (так фішери отримують доступ до акаунта жертви).
— На якому етапі можна «зіскочити з гачка»?
— Якщо говорити про схему «Виплати», перехід за посиланням — ще не спричиняє шкоди безпеці ваших даних. Уважний користувач одразу почує кілька тривожних «дзвіночків» — незвична адреса сайту, простіший дизайн… Насторожити мають насамперед вимоги повідомити особисті дані. Далі йти на повідку в зловмисника не слід, — застерігає Олег Паншутін. — Гірше, якщо ми виконуємо всі вказівки зловмисника — результатом стане втрата доступу до своїх рахунків у банку й передача даних шахраям. Якщо на цьому етапі жертва усвідомила-таки свою помилку, то має ще якісь хвилини, щоб урятувати кошти (доти, доки не почнуть приходити смс-повідомлення про зняття готівки). Треба терміново телефонувати на гарячу лінію банку та блокувати картку. Оператору слід сказати «Я перейшов за фішинговим посиланням і хочу заблокувати доступ до картки та доступ до застосунку».
Якщо заблокувати лише картку, зловмисник зможе скористатися мобільним застосунком — кількома кліками відкрити віртуальний рахунок і зняти гроші чи взяти кредит. Після цього варто звернутися в поліцію.
Від 300 гривень до 700 тисяч
Наскільки важко повернути втрачені в такій ситуації гроші, запитую в правоохоронця.
— Такі прецеденти є, хоча не всі заяви потрапляють у наш підрозділ та не всі постраждалі звертаються в поліцію, тому скласти статистику таких справ досить складно. Успіх збереження грошей у цім ділі залежить від того, як швидко жертва надасть інформацію правоохоронцям. Банк має змогу заморозити ці кошти, а після того, як відомості вносяться в ЄРДР, відкривається кримінальне провадження, слідчий звертається з клопотанням про накладення арешту на переведені кошти. Викрадене повертають особі, яка постраждала від дій шахраїв, за рішенням суду.
— Яка найбільша сума, яку «видурили» за цими схемами?
— Якщо говорити про масові схеми, то тут характерні невеликі суми. Шахраї сподіваються, що постраждалий не звертатиметься до правоохоронців, якщо втратить невеликі гроші (з досвіду розслідувань, наприклад, продажу чи передоплати за неіснуючий товар, це 300-400 гривень). А найбільша сума була торік — понад 700 тисяч гривень: саме стільки було арештовано на рахунках фішерів, куди вони клали вкрадені кошти. Схема цих зловмисників була дещо іншою — вони підробили вебсторінку одного з відомих торговельних майданчиків та вводили в оману продавців товарів. Але суть та ж — вивудити потрібну їм приватну банківську інформацію. Злочинцями виявилася група смілян, зараз справа перебуває на розгляді в суді.
Фішинг зараз — один із найпопулярніших видів кіберзлочинів — використовується у 80 відсотках шахрайств. Схеми ускладнюються, бо вже далеко не кожен користувач «клюне» на фейкову купівлю за передоплатою. Суспільство розвивається в напрямку освоєння інформаційних технологій. А кіберзлочинці шукають у ланцюжку систем захисту інформації слабку ланку. Зазвичай це людський фактор — дії користувача. Тому кожен, хто користується сучасними гаджетами й технологіями, має вдосконалювати власні навички та орієнтуватися в тому, чого робити не можна, аби не вскочити в халепу.
— Можу образно сказати, — підсумовує Олег Паншутін, — що перегони між зловмисниками з одного боку та споживачами й правоохоронцями з іншого — в самому розпалі.
— Як борються з цим правоохоронці?
— Запроваджують рішення навіть на основі штучного інтелекту. Такий продукт запропонувала одна з черкаських ІТ-компаній «Master of Code Globa». Фахівці розробили програмний продукт «UA Anti Spam Bot» для месенджера «Телеграм». Його додають у чати та групи в якості адміністратора й програма моніторить інформацію, яку поширюють користувачі. Якщо повідомлення викликає підозру, його блокують та надсилають дані кіберполіції. Правоохоронці аналізують інформацію та зв’язуються з представниками інтернет-провайдерів, де розміщено ресурс. Далі його блокують. Це дуже корисна профілактична діяльність, — поділився деякими секретами роботи Олег Паншутін.
Зросла кількість кібератак на підприємства, електронні ресурси критичної інфраструктури та влади. Це теж форма війни з російським агресором. І це не лише робота якихось ентузіастів, а державна політика країн-терористів.
Кілька порад від фахівця
Щодо виплат допомоги, особи мають звертати увагу тільки на офіційну інформацію органів влади з перевірених офіційних джерел. Пам’ятати, що зловмисники можуть маніпулювати будь-якими словами: «уряд», «офіційно», «адміністрація» і тому подібними, щоб утертися в довіру. Типовий приклад — діяльність псевдоволонтерів. Вони беруть справжню інформацію, наприклад, про потреби військових, і ставлять реквізити власної банківської картки для донатів.
Вихід простий — десять раз перевірити інформацію. Не піддаватися на емоції, а вмикати раціональне, критичне мислення. Так само діяти й щодо «виплат» — всю інформацію про це можна перевірити на офіційних ресурсах.
Куди потрібно звертатися щодо виявлених шахрайських дій?
У найближчий до вас відділ поліції, за лінією 102;
0472520926 — телефон кіберполіції
в Черкаській області;
https://ticket.cyberpolice.gov.ua
Спілкувався Роман КИРЕЙ
