icon clock21.06.2023
icon eye63
Суспільство

Паланська громада працює задля Перемоги

Мій приїзд на Уманщину стосувався суто виробничих питань. І коли один із моїх знайомих обмовився про те, що моя поява приурочена, мабуть, до дня народження очільника Паланської територіальної громади, я був дещо спантеличений. Перепитав, поміркував і вирішив, що мені підказують тему можливого газетного матеріалу. А й справді, чому б не поцікавитись, чим живе нині громада та її керівник? Тим більше, що взимку довелось побувати в кількох її населених пунктах і бути на зустрічі голови з активом одного села. Тож, сяк-так владнавши питання виробничого ґатунку, предметніше поцікавився життям громади в останні тижні. А заодно детальніше поспілкувався з її очільником.

Рідний край — Уманщина

Голова Паланської сільської ради та територіальної громади — Руслан Яремчук. Вже одне прізвище може декого налаштувати, що в паланського очільника є якась прив’язка до Гуцульщини, де зростав його знаменитий однофамілець Назарій Яремчук. Така думка, хоч і яскрава, але помилкова.

— Принаймні три покоління моєї родини (наскільки міг — настільки й знаю) — люди суто з уманським корінням, — розповів Руслан Яремчук. — У нас це прізвище поширене і не є рідкісним.
Отож його біографія пов’язана з Уманським краєм. Тут, у самій Умані, він народився 21 червня 1977 року, тут він навчався в Родниківській середній школі. Після неї були Уманський агротехнічний коледж, агрономічний факультет Уманської державної аграрної академії. Тут у Руслана Анатолійовича започатковувався та формувався трудовий шлях. Працював із 2001 року в одному з міських господарських товариств, потім — у науково-дослідному господарстві «Родниківка». В рідному селі у 2003 році став головою сільської ради. З цієї посади в 2020 році був обраний головою Паланської територіальної громади.

Увага дітям, бо вони — майбутнє громади

Паланській територіальній громаді діставалось і дістається від «рускава міра» дуже болісно. Це сказано мною не образно, а цілком конкретно. Бо постраждалих об’єктів від цієї «уваги» на теренах громади не бракує. Особливо болісними були руйнування об’єктів соціальної інфраструктури, зокрема — навчальних, у кількох селах.

— Прагнемо нашу освітню мережу максимально підготувати до навчального року, — говорить Руслан Анатолійович. — Не будемо конкретизувати, але тут тривають і ремонти матеріальної бази, й обладнання сховищ. А це — чималі кошти, немало роботи, й проблем не бракує. Але намагаємось якомога повніше убезпечити дітей у майбутньому навчальному році. Водночас посилили увагу до нашої талановитої дітвори. Це стосується як переможців предметних олімпіад, так і мистецько обдарованих дітей, кращих юних спортсменів. Хочу назвати їх поіменно. Стипендіатами громади стали кращі з кращих. Це Катерина Миколаєнко, восьмикласниця Родниківського ліцею імені Т.Г.Шевченка, яка посіла третє місце у Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Владислав Білан — восьмикласник Синицького ліцею, який виборов ІІ місце в обласному етапі олімпіади з історії. Таня Крива — восьмикласниця Черповодівської гімназії, посіла ІІІ місце в обласному етапі Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури. Ілля Славінський — дев’ятикласник Паланського ліцею, вихованець зразкового ансамблю спортивного бального танцю «Шарм». Шестикласник Богдан Шведе та семикласниця Лідія Мандриця з Іванівської гімназії, обоє — вихованці центру позашкільної освіти «Артспорт». Ці діти — гордість і слава нашої громади.

Допомагаємо й будемо допомагати

Паланська територіальна громада й раніше не цуралася допомагати Збройним Силам, й нині продовжує волонтерську діяльність.

— Про допомогу ЗСУ постійно дбають депутатський корпус громади, виконком та старости 14 старостинських округів, — говорить депутат сільської ради Петро Бабкін. — А що стосується особисто очільника громади, то я не помилюсь і не перебільшу, коли скажу, що для нього допомога ЗСУ — це святе, це те, на що він не жаліє ні часу, ні особистих сил, ні терпіння, ні коштів. Ось буквально пару днів тому фронтовикам відправили те, що вони просили — сучасні цифрові засоби зв’язку. А ще були автомашина, лафет, інше бойове спорядження. І, звичайно ж, смаколики, свіжі фрукти та овочі рідної уманської землі. З кожним із названих пунктів Руслан Анатолійович займався сповна.

— Мені в роботі очільника нашої громади найбільше імпонує те, що він не перекладає всі клопоти на підлеглих, що сповна вникає в усі аспекти роботи, — говорить староста Іванівського старостинського округу Григорій Рудий. — Я знаю його таким, коли ми були головами сільрад — він у Родниківці, я — в Іванівці. Таким Руслан Анатолійович лишився й зараз. Освітня галузь, волонтерська допомога Збройним Силам — це лише невеликий епізод діяльності громади та її голови. Багато добрих справ роблять Руслан Яремчук та виконкомом під його орудою, депутатський корпус. Для сьогодення, але — з прицілом на майбутнє, з урахуванням користі для кінцевої мети — Перемоги. Перемоги спільної і великої.

Василь МАРЧЕНКО,
фото автора.
Уманщина

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *