icon clock14.06.2023
icon eye69
Суспільство

Віктор Олексенко: пензлем і словом

У когорті новочасних мистців Шевченкового краю чільне місце посідає Віктор Андрійович Олексенко — заслужений художник України, доцент кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Черкаського національного університету ім.Богдана Хмельницького. Цьогорічний червень став для нього ювілейним.

Сходження

Віктор Олексенко з’явився на світ Божий 4 червня 1948 р. Хоча генеалогічне коріння художника від діда-прадіда в Золотоноші, він є галичанином за місцем народження: ним стало місто Дрогобич. У цьому прикарпатському місті, тоді ще обласному центрі, працював архітектором його батько Андрій Семенович. Утім, вже через рік після народження Віктора, родина повернулася на береги Дніпра, до Черкас. У 1953 р. Олексенки переїхали до свого рідного міста Золотоноша, й саме тут для Віктора розпочалося навчання в школі №4.
Наприкінці 1950-их родина повернулася до Черкас, за місцем роботи батька. А Віктор продовжив шкільне навчання й здобув повну середню освіту в школі №19. Ще від дитсадка поріднився з образотворчим мистецтвом, малюючи та випилюючи лобзиком. Азам малярства навчався в знаного черкаського художника-педагога Е.Гудзенка.
У 1966 р. Віктор поїхав до зруйнованого землетрусом Ташкента і взяв участь у його відбудові. Після середньоазійських мандрів повернувся до Черкас, став художником-оформлювачем на заводі «Хімреактив». Набувши впродовж двох років практичного досвіду, подався до Одеси, де вступив до Державного художнього училища ім.М.Б.Грекова. Після завершення навчання Віктор Андрійович деякий час очолював студію образотворчого мистецтва юних художників. А від 1977-го впродовж 21 року обіймав посаду художника-монументаліста у Черкаських художньо-виробничих майстернях Спілки художників України. Усвідомлюючи потребу подальшого вдосконалення, Віктор Андрійович вступив до Українського поліграфічного інституту ім.І.Федорова в Львові. Тут навчався у відомих наставників: професорів В.Овчіннікова і Х.Саноцької, заслуженого художника С.Іванова.

Творче розкрилля

Через два роки після завершення навчання у Львові Віктор Андрійович став членом Спілки художників України. А коли лихі 1990-ті унеможливили функціонування творчих структур спілки, він пристав на пропозицію відомого видавця Олександра Третьякова стати художнім редактором черкаського видавництва «Брама». Зі створенням в університеті ім.Б.Хмельницького кафедри образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва, Віктор Андрійович ось уже 20 років навчає майбутніх художників, майстерно викладаючи їм курси академічного живопису, комп’ютерного дизайну, художньо-комп’ютерної та книжкової графіки. Віктор Андрійович займається й науковою діяльністю в царині мистецтвознавства та методики навчання.
Та головним вектором життєдіяльності творця є невтомна робота на високошляхетній стезі творення краси. Багатоманіття його творчих уподобань, а, головне, їхніх результатів, воістину гідне подиву. Станковий живопис, комп’ютерна, промислова й книжкова графіка, а ще естамп, інсталяція, асамбляж — це далеко не повний перелік мистецьких жанрів, у яких працює цей художник із доволі оригінальним творчим почерком.
У творчому доробку В.Олексенка вже понад півтисячі мистецьких творів, в тім числі 300 малярських, 200 — станково-графічних, 40 — естампів тощо. Серед найвідоміших — полотна «Джерело», «Містерія Аратта», «Пророк», естамп «Гімн коханню», інсталяція «Як він ішов», асамбляж «Богом даний» та інші. Твори художника зберігаються у фондах музеїв краю, а також приватних колекціях України та зарубіжжя. Оригінальністю відзначається й книжкова графіка В.Олексенка.
Хист графіка уможливив і досить плідний результат у галузях геральдики й вексилології: ним (у співпраці з геральдистами) створено десятки гербів та прапорів населених пунктів Черкащини, зокрема, Чорнобая, Суботова, Городища та ін.
В активі відомого художника — 17 персональних виставок, котрі проходили в Києві та Черкасах. А ще він взяв участь у кількох десятках всеукраїнських і міжнародних виставках, книжкових фестивалях
Бог і батьки нагородили Віктора Андрійовича ще й хистом творення літературного слова, де він вдається до специфічних жанрів поезографії, зоропоезії тощо. Побачили світ три його літературні збірки: «Доктрина серця», «Крик», «Космічні вібрації».
Попри поважний вік, художник і педагог сповнений життєвої снаги й націлений на здійснення ще не одного творчого проєкту. Тож нехай йому все вдається, що задумалося, а Бог посилає здоров’я й активне довголіття!

Григорій ГОЛИШ,
директор наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича
ЧНУ імені Богдана Хмельницького

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *