Ви не замислювалися, скільки тисячоліть хазяйнують хлібороби на наших теренах? Ні? І я не задумувався. Та якось випадково почув із радіопередачі, що землеробством займалися ще мешканці поселень трипільської культури. Ось тоді й майнула думка, що ця фраза стосується безпосередньо рідної Черкащини. Бо на її теренах поселень цієї епохи — хоч греблю гати! Їх — не один десяток, а в них — залишків жител древніх хліборобів не те що сотні, а — тисячі.
Мені свого часу пощастило
Кілька років тому, повертаючись із поїздки в Христинівський район, вирішив зупинитися у першому на уманській трасі тальнівському селі Легедзине, щоб зустрітися з Владиславом Чабанюком. Заглянув у музей заповідника, але Владислава Васильовича не було. Виявилося, що він — на археологічних розкопках, котрі проводять на одному з полів сусідніх Тальянок.
Що тривають дослідження тутешнього поселення трипільської культури (а вже на Донбасі йшла АТО/ООС), було для мене повною несподіванкою. Тож, як не скористатися можливістю все побачити, доторкнутися своїми руками? Звичайно, поїхав на тальянківське поле.
Так потрапив на одну з останніх археологічних розкопок поселення трипільської культури на Черкащині. Бо після того літа через брак фінансування їх припинили на кілька років і відновили лише торік.
Кілька фотознімків, зроблених у полі того спекотного дня наприкінці липня, публікуємо на цій сторінці.
Щедріше, ніж у самому Трипіллі
Назву цілій історичній епосі дало село Трипілля, що знаходиться на правобережжі Дніпра, неподалік Ржищева на Київщині. Якраз там у 1893-1896 роках київський археолог Вікентій Хвойка знайшов і вивчив пам’ятки із глинобитними площадками. З часом подібні археологічні об’єкти Вікентій Вацлавович виявив та дослідив упродовж двох наступних десятиліть на територіях як сучасної Київської, так і Черкаської, Вінницької, Хмельницької та інших областей.
— Найбільше місць поселень трипільської епохи розташовані в нас, на Черкащині, — розповідає директор Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» Владислав Чабанюк. — Тут, зокрема, знаходяться й найбільші за територією поселення не лише України, а й Європи. Маю на увазі (далі називаю нинішні села, поблизу яких знаходяться такі археологічні пам’ятки) Доброводи (площа 250 га), Косенівку (120 га), Аполянку (60 га) на Уманщині, Чичиркозівку (250 га) та Вільхівець (110 га) на Звенигородщині, Майданецьке (270 га), Веселий Кут (150 га), Глибочок (130 га), Піщану та Онопріївку (по 60 га) на Тальнівщині.
Наймогутніше — Тальянківське поселення
— Наймогутнішим поселенням Трипільської культури є Тальянківське, що знаходиться на полях і в межах села Тальянки, та частково — полях Легедзиного, — продовжує Владислав Чабанюк. — Адже воно займає площу 450 гектарів та є найбільш потужним серед ранньоземлеробських поселень світу, залишки яких виявлені на сьогодні.
— Скільки, за даними геофізичних зйомок, житлових будівель ви нарахували поблизу Тальянок?
— У межах 2700-3000. Кажемо — близько трьох тисяч, бо частина знаходяться у межах крайніх садиб вулиць нинішніх Тальянок, де їх ідентифікувати складно. Але досить того, що виявлено в полях.
— Яку кількість археологічних розкопок здійснено тут?
— Понад чотири десятки розкопок, під час яких виявлено близько шести десятків будівель. Це — житло трипільців, гончарні печі та інше.
— Тальянківське — найдавніше хліборобське поселення на теренах нашого краю?
— Ні. Найбільш давнім є те, що знаходиться в Гребенюковому яру села Майданецьке. Воно — на тисячу років старіше решти місцевих трипільських.
Музей заповідника вражає
І це — правда. Бо в ньому зосереджені безліч артефактів трипільської культури. А це — й різноманітний посуд із випаленої глини, й залишки землеробських знарядь праці того часу, й мініатюрні скульптурні фігурки, й прадавні зернотерки, й фрагментарні уламки стін та підлоги жител. Є навіть унікальні речі, які в сучасному світі відомі в 2-3 екземплярах. А ще — відтворене працівниками заповідника житло давніх хліборобів.
Про трипільську культуру можна багато говорити, щось заперечувати, а ще більше — дивуватися. Але факт є фактом: хліборобство на наших землях існувало значно раніше, ніж на просторах різних імперій.
Воістину, Україна має прадавню землеробську історію, а хліборобство Черкащини сягає корінням глибини кількох тисячоліть.
Василь МАРЧЕНКО, фото автора. с.Легедзине на Тальнівщині
