Поставити наживо запитання в.о.голови Державної податкової служби Лесі Карнаух та керівникам ключових підрозділів ДПС змогли минулого четверга підприємці на зустрічі в обласній ДПС у Черкасах.
У країні триває гармонізація законодавства з європейським, також є потреба у змінах, зумовлена економічною ситуацією в країні в умовах війни (90 відсотків коштів із держскарбниці йде на потреби ЗСУ). При цьому ключове завдання, зазначила очільниця ДПС, — зберегти баланс між наповненням бюджету та комфортними умовами для бізнесу.
— Попри війну, ви працюєте та підтримуєте економіку країни. Перший квартал ми закінчуємо з плюсом: до держбюджету надійшло на п’ять мільярдів гривень більше, ніж передбачено планом, — окреслила Леся Карнаух.
ПДВ для малого бізнесу
Найгостріше підприємці ставили питання про ПДВ для ФОПів. Як відомо, відповідно до вимог МВФ про вдосконалення спрощеного режиму оподаткування та згідно з законопроєктом Мінфіну, цей податок планують запровадити з 1 січня 2027 року, попередньо — для ФОПів із доходом понад 4 мільйони гривень на рік. А це — магазини, кав’ярні, перукарні, майстерні…
Як наголосила голова Черкаської міської профспілки підприємців Ольга Ракова, для малих бізнесів «це — вбивчий законопроєкт». Так, первинний облік ФОПи ведуть, і декларації подають, але адміністрування ПДВ — це значно складніше. Підприємець, який зазвичай досі все робив сам, цього вже не потягне. А де тоді взяти стільки бухгалтерів?
Та й починати треба не з цього, а з митниці, вважає Ольга Ракова. Адже малі підприємства беруть товар на оптових ринках, де жодних накладних ніхто їм не видає. «Я розумію, що це — боротьба з дробленням бізнесу. Але він і так платив би податки. А якщо введуть ПДВ і люди підуть у тінь? Або взагалі залишаться без роботи?». Й навела приклад: якщо при націнці 7 відсотків підприємець, який, скажімо, продає крупи, заплатить 20 відсотків ПДВ, то він або підвищить ціни, або, якщо не куплятимуть, вийде з легального бізнесу. Тобто це або торкнеться чека споживача, або потягне соціальні допомоги безробітним, або створить нездорову конкуренцію з тіньовиками для тих підприємців, які чесно сплачують податки.
Леся Карнаух зазначила, що цей законопроєкт — «не про те, щоб змусити всі ФОПи платити ПДВ, а про зміну підходів до спрощеної системи. Ця система була створена понад 20 років тому й сьогодні не завжди працює так, як було задумано. За нашими підрахунками, орієнтовно 30 відсотків суб’єктів господарювання на спрощеній системі оподаткування задіяні у схемах дроблення — для штучної мінімізації податків». Питання ПДВ для малих підприємств — болюче, погодилася вона, але апелювати виразом «вбивчі зміни» можна тільки в тому разі, якщо адміністрування податку залишити таким, який він є.
— Ми хочемо, щоб для ФОПів, дохід яких понад 4 мільйони, сплата податку була максимально простою, автоматизованою й не створювала додаткового фінансового навантаження для найму бухгалтерів, — сказала очільниця відомства. — Ми погодили програму навчання на базі Державного податкового університету, як вести облік ПДВ для ФОПів. Зараз шукаємо можливість, щоб це було безкоштовно.
Торкнулося нововведення для ФОПів і середнього бізнесу: якщо дрібні підприємці не зможуть сплатити ПДВ через відсутність прибуткових накладних на товари, придбані на оптових ринках, «Аліекспресі», «Тему» та інших цифрових платформах, то зупиняться й крупніші виробництва, які закупляють у них обладнання, матеріали.
— При запровадженні ПДВ для ФОПів повинен бути розроблений, можливо, окремий стандарт бухгалтерського обліку, який враховуватиме особливості цієї роботи, — зазначила Леся Карнаух.
Також, повідомила вона, є ініціатива про оподаткування цифрових платформ (одна з умов МВФ) та про визначення, які первинні документи засвідчуватимуть справжність господарської операції для підтвердження податкового кредиту.
Блокування податкових накладних
Роками тривожить бізнес проблема блокування податкових накладних через «ризиковість платника», «ризиковість операції». Особливо страждають сільгоспвиробники, коли їх ставлять цим перед загрозою зриву посівної.
Як вдалося значною мірою вирішити це питання? Адже, якщо рік тому відсоток блокування накладних був 0,84, то зараз — 0,14, прозвучало на зустрічі.
— Ми проаналізували причини блокування, адміністративно заборонили вимагати купу документів під кожну податкову накладну. Створили консультаційні центри, де щотижня збирали платників і розказували, які технічні помилки можуть стати причиною блокування. Внесли зміни до постанови 1165, яка регулює цю операцію, — змінили критерії реєстрації. Вдосконалюватимемо механізм і далі, — запевнила Леся Карнаух.
«Білі» та ризикові
Коли в Україні буде створена система, в якій добросовісний бізнес без обумовлення вважатиметься «білим» і не витрачатиме ресурсу (зокрема через суди) на доведення своєї «білизни»? Таке запитання поставив представницьким гостям голова правління регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців Олександр Жученко. Сергій Білик, голова регіональної ради підприємців, додав про «принцип паротяга»: якщо підприємство ризикове, всі його контрагенти потрапляють у ту ж категорію. «Ми виходили з пропозицією, щоб зробити в особистому кабінеті функцію, коли податкова визначає по алгоритму, чи ризикове підприємство, з яким я збираюсь мати справу», наголосив він.
— Ми надали бізнесу право законно перевіряти своїх покупців чи постачальників за їхньою попередньою згодою. І вже розробили проєкт закону про внесення змін до податкового кодексу, щоб у електронному кабінеті автоматично можна було бачити статус ризикового контрагента, й місяців три тому відправили в Мінфін, — повідомила Леся Карнаух.
Головна бухгалтерка науково-інженерного центру «Сканер» зазначила, що вони виробляють медичне обладнання, яке конкурує з європейським, підприємство працює прозоро, сплачує щороку десятки мільйонів гривень податків, проте через специфіку оподаткування їхньої продукції, а не через порушення, не є членом Клубу білого бізнесу. (З 2024 року в Україні, відповідно до законодавства, сформувався реєстр сумлінних платників податків — так званий Клуб білого бізнесу. Для його членів держава надає умови спрощеного податкового адміністрування, зменшення перевірок, швидке відшкодування ПДВ, послуги комплаєнс-менеджера.)
— Ми працюємо над тим, щоб автоматизувати таблиці даних у системі моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР), які знімають багато питань, усунути персоналізацію у взаємодії податкової служби та суб’єкта господарювання (на кшталт «ви мені не подобаєтесь, і я до вас прийду з перевіркою»), — зазначила очільниця ДПС.
І додала, що для неї, коли прийшла в ДПС, видався дивним розподіл платника не за критеріями «добровільне-недобровільне виконання податкових обов’язків», а за участю в іміджевих клубах. «Це — незрозуміла практика, яка, на жаль, є в Податковому кодексі, — сказала вона. — Ми спробували розширити критерії, аби невеликі порушення не давали підстави вважати бізнес не «білим». Територія високого рівня податкової довіри повинна бути поширена на всіх».
Готові ініціювати зміни
Акцентували підприємці й на тому, що в умовах війни при оподаткуванні у ряді галузей не враховують об’єктивного зменшення доходів. Незароблений, але наперед сплачений, прибуток впливає на розвиток бізнесу та не додає відчуття справедливості…
Нарікали на постійні зміни до законодавства, які потрапляють у роботу сирими й створюють казуси для бухгалтерії. Консультації ж, по які звертаються в податкову, можуть обмежуватися механічними виписками з законодавства, «яке я й сама вже прочитала, вивчила, але так і не зрозуміла, тому й питаю», як сказала одна бухгалтерка.
Голова асоціації платників податків у Черкаській області Євгеній Нагорний висловив побажання, щоб для платників податків автоматично розходилися смс-повідомлення про зміни в законодавстві у різних месенджерах. Відзначив як позитив, що запрацював офіс податкових консультантів. Очільниця ДПС, втім, зауважила, що не дуже задоволена роллю офісу, створеного для тіснішої комунікації: громадяни його послугами користуються, а от бізнес — «ще не довіряє».
Сергій Білик, голова регіональної ради підприємців, висловив готовність ініціювати знизу зміни до законодавства. Бо принцип «як записано в законі, так і робимо», не завжди виправданий.
Леся Карнаух поінформувала присутніх, що до кінця травня має запрацювати сервіс «Податки через «Дію». В тестовому режимі функціонує «Е-акциз», запуск очікується в листопаді. Активно використовуються «Е-інкасо» (автоматичне стягнення податкового боргу), «Е-аудит». Модернізується електронний кабінет платника податків — спільно з міжнародними партнерами реалізується проєкт «людського» кабінету.
Запроваджується такий сервіс, як податковий супровід ветеранського підприємства. Також планується запуск навчальних програм для бухгалтерів і підприємців, щоб полегшити адаптацію до нових правил.
На зустрічі бізнесу з податківцями начальник обласної військової адміністрації Ігор Табурець наголосив, що саме стійка економіка дає можливість витримати довготривалу війну з росією та здобути Перемогу. Наша область продовжує виконувати й перевиконувати бюджетні показники: за минулий рік — на 120 відсотків, за два місяці — на 105. Підприємці знаходять нові ніші, щоб розвиватися.
— Працює цілий ряд державних програм із розвитку бізнесу, й у цих програмах податкова служба розвиває сервіси, відіграє роль не як контролер, а як надавач сервісів і консультант. Тому що держава в цих умовах має подавати бізнесу руку підтримки.
Лариса СОКОЛОВСЬКА
Фото з офіційного сайту ОДА
