На відміну від попередніх років, цьогорічні жнива проявили свою особливість. Ніби й в один час почалася молотьба озимого ячменю по господарствах, однак після завершення збирання цієї ранньої культури, подальший перебіг жнивування подекуди дещо пригальмувався. І не на якихось там пару днів чи тиждень, а на значно триваліший проміжок часу. Дехто з хліборобів, оглядаючи своє поле озимої пшениці чи ярого ячменю, просто вагався і вагається. Бо з одного краю лан ніби й проситься до жнивування, а з протилежного боку видно, що молотити ще ніби й не час. Отож, їдучи польовими просторами Черкащини в ці останні липневі дні, можна вздріти, як одне агропідприємство вже дискує лущильником змолочене пшеничнище, а через лісосмугу стоїть лан недоторканої озимини іншого СТОВ чи ПСП.
Позначився вплив локальних дощів
— Нинішнього літа особливо зримими стали наслідки глобальних змін у кліматі, — говорить генеральний директор групи компаній «Відродження», що на Шполянщині, Юрій Васильович Ляшенко. — Спека — аномальна, дошкуляла таки добряче. Але, на відміну від зарубіжної Європи, Україну виручили літні дощі. Хоча й не дуже сильними вони були в наших краях, але свій позитивний вплив продемонстрували. Ви, між іншим, правильно назвали в одному зі своїх матеріалів цьогорічні пізньо-весняні та ранньо-літні дощі рятунковими. Бо вони справді несли спасіння нашим ланам і плантаціям. Один лише недолік цих дощів — їхня локальність. Насупилася хмарина, з неї сипонув дощик, зволожив лише землю під цією хмаринкою. А що на сусідньому полі як було сухо, то так сухо й залишилося. Не рідкість, що навіть одне й те ж поле з одного боку намочив дощ, а з іншого — сухо-сухісінько. Така локальність опадів і в цьому червні, й у липні — масове явище. Тому наші господарства до жнивування підходять зараз досить прискіпливо. Бо дуже часто пшеничний лан ось тут сухий, колосся дозріле, вологість зерна — мізерна, а з протилежної сторони і стебла не пожовтіли, і зерно з високим відсотком вологості. Не виняток і такі випадки, коли рівень дозрівання та сухість збіжжя на схилах пагорбів і на дні балок чи ярка — суттєво відрізняються. Тому до жнивування на тому чи іншому лану в нас підхід індивідуальний, вибірковістю молотьби не нехтуємо.
Буде видно, що краще
Суттєве зауваження зробила директор СТОВ «Іскрене» Тетяна Юріївна Ляшенко.
— Про врожайність говорити ще рано, бо на сьогодні (ми спілкувалися у вівторок, 21 липня. — Автор.) обмолочено лише 25 відсотків пшеничних ланів, — пояснила очільниця СТОВ. — Однак спостерігається загальна картина: вищі намолоти збіжжя маємо з тих площ, де торік сівба озимини була проведена в оптимальні строки. А де її виконали трохи пізніше, там весняний розвиток рослин був дещо кволішим, ці, пізніші посіви, відчутніше сприйняли морозний дискомфорт як нинішньої зими, так і весною. Різниця в урожайності в даному випадку також істотна.
Між іншим, цю думку Тетяни Юріївни поділяє й головний агроном групи компаній Анатолій Григорович Гайдаш. Який сорт кращий, а який гірший — покаже підсумок, коли все буде змолочено.
«Я була й лишаюся вдячна людям»
Лихоліття війни тривожить і фермерів, і великі агропідприємства. Бо багато хліборобів із наших сіл пішли воювати, захищають рідну землю від посягань російських окупантів. Із СТОВ «Іскрене» на фронт також пішли десь із півтора десятка трудівників.
— Лишилося людей небагато, хочемо чи не хочемо — а це дається таки взнаки, — говорить Тетяна Ляшенко. — Але ті, хто нині працює в господарстві, ставляться до своїх обов’язків дуже совісно. Вони — і старанні, й наполегливі, й невтомні. За це я була й нині лишаюся вдячна нашим трудівникам. Бо вони на жнивному лану, у велику спеку працюють добросовісно, творячи таким чином продовольчу безпеку нашої держави, дбаючи про хліб насущний для українських захисників.
Василь МАРЧЕНКО, фото автора. Шполянщина
