Урочиста зала засідань Головного управління ДПС у Черкаській області тимчасово змінила призначення. Впродовж року війни тут не проводять семінари й не нагороджують кращих платників податків. На сцені обласної податкової господарюють волонтери.
Податківці області успішно тримають економічний фронт, забезпечуючи наповнення казни під час воєнного стану. Професійну діяльність активно поєднують із волонтерством. На підтримку ЗСУ віддають частину своєї зарплати. Скооперовані в профспілці кошти реалізують для потреб воїнів, а найперше — колег-захисників: 17 їхніх працівників призвані до лав Збройних Сил України, троє з них — у найбільш гарячих місцях.
За спільні кошти придбали та передали на фронт автомобіль із підвищеною прохідністю, генератор, квадрокоптер із професійним устаткуванням, в яких мали потребу колеги. Відправку техніки доповнюють гуманітарною допомогою, продуктами харчування, маскувальними сітками. Відправляють вантажі зі сподіваннями, що допоможуть покращити умови служби, збережуть життя воїнів-колег. Певні: від єдності та підтримки також залежить результат війни.
У позаробочий час, здебільшого до чи після роботи, в обідню перерву, під час повітряних тривог і відключень електроенергії в цій урочистій залі податківці плетуть маскувальні сітки для військової техніки ЗСУ, «кікімори»-невидимки бійцям. Намолюють їх щирими молитвами й світлими побажаннями, щоб захисники неушкоджені повернулися додому та в колектив — на роботу.
Податківець-волонтер Олександр Позняков, який координує таку діяльність, висловлює щиру гордість за колег:
— У лавах ЗСУ служать чимало наших працівників. Ми вважаємо святим обов’язком підтримати їх усім необхідним — технікою, продуктами, засобами захисту. Ось і нещодавно наші чергові сіточки роз’їхалися по Донецькому напрямку… Будуть техніку маскувати й оберігати від ворога. Хочу подякувати нашим працівникам із ГУ ДПС у Черкаській області, які кропітливо виплітають день за днем ці витвори.
Починали з виготовлення захисних костюмів-«кікімор». Волонтерка Лариса, яка не лише чудовий фахівець податкової служби, а й дзвінкоголоса співачка, зазначає: навчила виготовляти спеціальні комбінезони досвідчена майстриня. Вона надала першу викрійку, показала ази плетіння. Приміряли на керівника волонтерської команди Олександра Познякова.
Майстерність постійно вдосконалюють. Нині на передову плетуть і передають зимові маскувальні сітки для маскування озброєння. Для цього закупили спеціальний матеріал — спанбонд. Олександр Володимирович пояснює, що спанбонд дуже легкий і якісний. З нього можна легко струсити лід чи сніг, він не вбирає вологу. За основу почали використовувати більш міцну сітку 1,2 міліметра замість 0,75, як зазвичай. Готовий виріб із такого матеріалу вдвічі легший, ніж зі звичайної тканини. Для кожної території бойових дій підбирають маскування різного кольору.
Волонтерка Ірина, яка працює в податковій службі області понад чверть століття, розповідає: навчитися новій роботі було нескладно, було б бажання. Працюють із найкращими думками та молитвами, бо мріють про мир в Україні.
Поряд мережить її колега Альбіна, яка працює в установі вже три десятиліття. Приходить у цех до початку роботи, залишається після праці, й робить усе можливе, щоб тільки допомогти фронту, нашим воїнам здобути мир Україні. «Молюся за кожного з них і щиро вірю, що наша молитва обов’язково збереже чиєсь життя, — каже крізь сльози волонтерка. — Коли ми з колегами плели «кікімори», то вірили, що наші молитви, захисні костюми дадуть хлопцям крила захисту — аби вціліли, повернулися живими до своїх матерів, дружин і діточок».
«Допомагати фронту — це моя громадянська позиція, — додає до слів колеги волонтерка Лілія. — Україна має бути вільна і незалежна, говорю це як донька, дружина, мама. Вірю, що наша робота приносить користь бійцям, укриває їх від біди, чужинських куль і очей. Хочеться подарувати своїм дітям Батьківщину, щоб ніхто не керував цим їхнім правом. Тож донатимо, збираємо, реалізуємо потреби».
Податковиця Алла з командою плете сітки, а вдома з сином майструє окопні свічки. На технологію натрапила в інтернеті, в мережі замовляє парафін, який купує за власні кошти. За основу використовує банки від корму кішки Марусі, дещо приносять колеги. Готові свічки — теплі обереги — відправляє хлопцям на передову. Найперше — братові, а також чоловікові колеги й тим, хто озвучує потребу.
Податківці-волонтери допомагають не тільки своїм колегам, родичам, знайомим. Активно співпрацюють і з іншими волонтерськими організаціями. Очільниця громадської організації «Небайдужі» Ольга Коляда тепло відгукується в соцмережі про плідну співпрацю з колективом ГУ ДПС у Черкаській області: «Це круто, коли об’єднався не просто колектив, а колектив на рівні усієї області з багатьох міст. Добре знаю, що ви постійно допомагаєте ЗСУ не тільки фінансовою підтримкою, а й збираєте велику кількість допомоги і відправляєте нашим Соколам на фронт, плетете сітки замість того, щоб іти на обідню каву… Ви — круті. А ще я дуже рада і пишаюся тим, що 1/5 моєї дружної волонтерської команди складається саме з ваших колег, які не тільки донатять, а й ще приділяють купу вільного часу волонтерству, працюють вечорами і у вихідні дні на нашому пункті збору, їздять по лікарнях і відвідують хлопців, особливо багато уваги приділяють лежачим, тяжко пораненим, душу вкладають у захисників».
«А й правда, крилатим ґрунту не треба», згадується Ліна Костенко: «У кого — з щирості до роботи. У кого — з щедрості на турботи. У кого — з пісні, або з надії, Або з поезії, або з мрії». Такий наш відчайдушний український народ, мрія-надія якого на всіх одна: Перемога.
Тетяна КАЛИНОВСЬКА
