У Черкасах триває процес декомунізації вулиць. Вибором нових назв займаються 20 членів топонімічної комісії, до складу якої увійшли й науковці з Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького: доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Віталій Масненко та завідувач кафедри української літератури та компаративістики, доктор філологічних наук, професор Володимир Поліщук. Вони допомагали кореспондентам видання «Вичерпно» розібратися в непростих питаннях процесу перейменування вулиць. Про це повідомляють на сайті ЧНУ.
Від початку повномасштабного вторгнення в місті вже перейменовано понад сотню вулиць, скверів та провулків, назви яких пов’язані з росією та радянським минулим. Член топонімічної комісії Віталій Масненко розповів, що у 2007 році в Черкасах більш ніж 85% назв вулиць міста були пов’язані з комуністичним минулим, а лише 10% — питомо українські. Тому він зі своїм колегою Михайлом Сиволапом розробили принципи перейменувань/найменувань топонімічних об’єктів.
Перший принцип — поновлення історичних назв. Наприклад, топонімічна комісія вже повернула такі назви як: Нижня Горова, Верхня Горова, Надпільна. Ці вулиці були найменовані ще в XIX столітті. Але з приходом комуністичної влади були змінені на Михайла Калініна, Феофана Ільїна, аби вшанувати радянських діячів.
Другий принцип — формування питомо українського простору. Найменування вулиць на честь загальноукраїнських діячів і тих осіб, які пов’язані з Черкащиною. «Якщо комусь здається, що вулиця Пушкіна чи Толстого — це нейтральна річ, — каже історик, — то насправді це не так. Оскільки ми бачимо, що агресор починає з культурної експансії, а потім ця експансія продовжується збройною агресією. І це беззаперечно викликає такий підхід».
Сама ж процедура перейменування — надзвичайно складна. Зрозуміло, що вулиці повинні отримувати назви українських діячів, науковців, митців, щоб представити імена тих, хто працював для України. Але трактувати історію — нелегко. До прикладу, спірними постатями, такими як Гоголь, Гагарін, Тургєнєв, досі найменовані вулиці міста.
Зокрема щодо Миколи Гоголя. Йому «віддали» одну з найдовших вулиць міста — 7 кілометрів. Проте в суспільстві гуляє теза, що Микола Гоголь — «не наш». Хоч ніби ж і походить з українського роду Гоголів-Яновських, писав про Україну. Утім, він нерідко потрапляв у центр «гарячих обговорень», що нібито він відрікся від Батьківщини на користь служіння російській імперії, жодного твору українською так і не написав.
Голова спілки письменників, член комісії Володимир Поліщук заявляє, що вихідці з України мають бути спадщиною країни та відмовлятися від них не можна. «Гоголь — це роздвоєна особистість. Велика частина його доробку, особливо рання творчість, — українська. Ми не можемо віддавати комусь наше, тим паче, якщо цей письменник — світового рівня. Ми можемо навіть пишатися тим, що вся російська література вийшла з «гоголівської шинелі». Тим паче українець за походженням, тривалий час перейнятий любов’ю до України. Варто тільки почитати листи 1830 років, де Гоголь чітко і ясно ідентифікує себе, як українець», — розповів Володимир Трохимович.
Проте залишати чи не залишати таку вулицю — вирішувати черкасцям.
