Днями Національний екологічний центр України (НЕЦУ) провів в агентстві «Інтерфакс» пресконференцію, де йшлося про загрози культурній спадщині, екології Черкащини, зокрема перлині природи й туризму — озеру Бучак, через ініційовані «Укргідроенерго» судові справи задля завершення будівництва Канівської гідроакумулюючої електростанції.
Як відомо, ГАЕС почали споруджувати у 1985 році — для маневрових потужностей в енергетиці: надлишок енергії йшов би на закачування води у верхній резервуар, а при нестачі струму в час пік ця вода крутила б турбіни й давала струм. У 1991 році на будівництво наклали мораторій. На той час жителі села Бучак, розташованого в зоні будівництва, були переселені, вирито котлован під верхню водойму, де й утворилось штучне озеро Бучак. (Озеро самоочищується та поповнюється джерельними водами, у ньому водиться багато риби. Озеро біля Дніпра, але вище рівня ріки.) Були побудовані ЛЕП, бетонна дорога, залізниця, намитий пісок, частково укріплені береги Канівського водосховища. У 1999 році, коли мораторій скасували, запропонували зменшити проєктну потужність станції з 3600 до 1000 МВт.
Зараз відновлення будівництва ГАЕС під великим питанням: через загрозу підтоплення місцевості, зсувів, радіаційного забруднення води для жителів Черкас й інших міст, які нижче Канева п’ють воду з Дніпра, знищення археологічних пам’яток та заповідних зон.
Будівництво ГАЕС, що призведе до руйнування та знищення унікального Бучацького археологічного комплексу, зокрема Канівських гір, має бути зупинено. Так вважає науковий співробітник Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів» Дмитро Іванов, повідомляє «Інтерфакс». Енергетики цікавляться саме цією територією, оскільки тут найбільший перепад висот у долині Дніпра. Тим часом цінність місцини така, що з 2000 року з ініціативи трьох заповідників було розпочато роботу з надання Канівським горам як природно-історичному об’єкту статусу всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Голова Національного екологічного центру України, кандидат геологічних наук Руслан Гаврилюк наголосив, що досі не виконано об’єктивної публічної оцінки впливу проєкту Канівської ГАЕС на довкілля. «У 2016 році цей проєкт увійшов до програми розвитку гідроенергетики, але її ухвалено всупереч законодавству та регламенту Кабміну. З цього питання наша організація звернулася до суду й досі веде судову справу», — зазначив Гаврилюк.
За його словами, подальше зарегулювання Дніпра матиме вкрай негативні наслідки: «ГАЕС закачуватиме воду з усім біорізноманіттям, яке є в Дніпрі», — пояснив учений. Територія, де планується будівництво ГАЕС, — геологічно активна зона, і її додаткове навантаження величезним верхнім водосховищем Канівської ГАЕС, що має містити 17 млн куб. м води, призведе до непередбачуваних наслідків: «Ми створимо умови для активізації небезпечних геологічних процесів, які й так відбуваються в цьому місці», — застерігає Гаврилюк.
У той же час гендиректор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота повідомив, що до війни у нас був дефіцит регулюючих потужностей 2,5 тисячі МВт. «Ми розуміємо, наскільки постраждала теплова генерація, її не відновлюватимуть у тих обсягах, які були, бо є стратегія в цілому світі, щоб відходити від викопного палива і замінити його альтернативою». Та сказав, що «Канівська ГАЕС буде. Більш ефективного регулятора, ніж ГАЕС, немає. Термін експлуатації станції — 100 років, обладнання — 50 років. Це надійний регулятор: верхнє/нижнє водосховище є — і ти працюєш.»
Що думають жителі сіл, де почате будівництво Канівської ГАЕС? Ми намагалися взяти коментар у Бобрицькій сільській раді, проте за тиждень там на контакт не пішли.
Втім, на фейсбук-сторінці громади місцева влада вже висловила свою позицію й на майбутнє: Так, 16 вересня 2021 року читаємо повідомлення «Стратегія розвитку Бобрицької громади — впевнений рух вперед завдяки партнерству». Автори замітки запитали в учасників сесій з розробки стратегії про їхню позицію. Катерина Горохова, Литвинецька сільська староста, зокрема зауважила, що «з початком будівництва Канівської ГАЕС наша громада отримає неабиякий потенціал для розвитку — як фінансово-економічний, так і соціально-побутовий». Людмила Коробочка, заступниця сільського голови Бобрицької сільської ради: «Одним із пунктів розвитку нашої громади є будівництво Канівської ГАЕС». Олена Штефан, Бобрицька сільська голова: «Приватне акціонерне товариство «Укргідроенерго» для нашої громади є повноцінним партнером, діяльність якого спрямована на поліпшення та розвиток і нашої — Бобрицької — громади. Його керівник — генеральний директор Ігор Сирота — завжди відгукується на наші прохання про допомогу чи підтримку».
Лариса СОКОЛОВСЬКА
