Петиція: «Ситуація стала нестерпною»
Мабуть, ще ніколи черкаські кладовища не були настільки зарослі, як останні рік-два. Хтось виїхав із міста, як цей чоловік, комусь не до мертвих — аби подбати про живих. Що казати: навіть на головному кладовищі Черкас, де поховані відомі й знамениті, багато недоглянутих могил.
А наприкінці серпня на сайті міської ради з’явилася петиція: «Створення спеціальних служб для догляду за кладовищами №№ 1-5». Її автор, зокрема, аргументує: «Зважаючи на те, що кладовища №№ 1-5 доволі великі, а багато людей мають потребу навідувати своїх покійних близьких та рідних, прошу організувати спеціальні державні структури, які будуть доглядати за місцевістю. Зрозуміло, що кожна людина або сім’я окремо відповідальні за могили своїх предків, однак наразі ситуація стала геть нестерпною. На кладовищах практично неможливо нікуди пройти через величезні зарослі бур’янів та того, що понасаджували інші люди. Імпровізовані стежки з часом зникають і також заростають бур’янами. Пропоную скошувати всі ці зарослі на кладовищах кожного серпня». Петиція набрала 65 голосів із 500 необхідних.
«Це як прибирати в когось у хаті»
Про ситуацію ми поспілкувалися з Анатолієм БЕЙНОМ, директором КП «Комбінат комунальних підприємств», яке забезпечує організацію поховань і надання суміжних послуг, як-то й утримання кладовищ у належному стані.
— У місцях загального користування ми тримаємо порядок в усі пори року — закупили нові контейнери, автомобілі для їх обслуговування, — розповідає Анатолій Григорович. — А щодо могил, то, згідно з законом «Про поховання та похоронну справу», це — територія в приватному користуванні. Тож це так само, як прийти до когось у хату й без дозволу наводити порядок. «Утримання в належному естетичному та санітарному стані могил, місць родинного поховання, колумбарних ніш, надмогильних споруд і склепів здійснюється відповідно їхніми користувачами (власниками) за рахунок власних коштів», — прописано в законодавстві.
Якщо вже ви не можете чи не хочете доглядати за могилою, у нас є відповідна платна послуга, — зазначає далі Анатолій Бейн. — Так, зараз одноразовий догляд за могилою коштує 357 гривень. Можна також замовити зрізати дерево, підсипати землю.
— А до речі, на скільки часу територія під захороненням передається в користування?
— Як передбачає законодавство, після останнього захоронення через 30 років кладовище зноситься, про це оголошує в ЗМІ міська рада. Роботи зі знесення виконуються бюджетним коштом. Якщо є люди, які хочуть зберегти прах рідних, останки переносяться (також бюджетним коштом) на чинне кладовище.
— Чи є у нас цвинтарі, які офіційно оголошені закритими?
— Так, два: по вулиці Героїв Чорнобиля (колишня Пролетарська, так зване єврейське кладовище) і в кварталі вулиць Пушкіна-Франка. Проте люди їх ще доглядають, по Героїв Чорнобиля ми також розчистили від дерев, бо вже було як ліс у місті.
— Поки що в Черкасах немає крематорію, хоч тема ця час від часу обговорюється: треба, в місті вже 11 кладовищ!
— Можливо, колись буде. Споруда має бути з усім обладнанням і атрибутами для почесної церемонії, і при цьому окуплятися. Черкасці поки що користуються послугами Києва. Коштує це зараз — доставка, спалення й урна — до 20 тисяч. За пів року 117 осіб замовляли у нас цю послугу. Для порівняння: за такий період ми хоронимо близько півтори тисячі осіб.
— Чи входить у прибирання могил працівниками вашої служби обробка гербіцидами проти рослин, які важко вивести і вони глушать культурні насадження?
— Ні, бур’яни ми косимо.
Екологічне лихо чи «хай собі»?
На третьому цвинтарі Черкас алеї чисті, обабіч покошено, контейнери для сміття порожні, у бочці є вода. Але те, що робиться на могилках… Море амброзії, через яку по три місяці алергіки хворіють і випадають із суспільного життя. Рослина-агресор золотарник канадський колише свої жовті волоті вище бетонних огорож. Схожий на великі жовтогарячі ромашки геліопсис посідає культурні рослини. Розсіває насіння й закриває молодою порістю могилки оцтове дерево з лапатими «різаними» листками.
А останніми роками у флору цього кладовища додалася гроза полів і городів: ваточник сирійський. Цей здатен витіснити все, хіба що окрім пам’ятників та хрестів…
Чи є в цьому екологічне лихо, чи хай собі росте й буяє — це тільки незручності для відвідувачів цвинтаря та гризоти сумління — ой, давно ж не був на могилі, не прибирав..? Про це запитуємо Вікторію ОСИПЕНКО, кандидата біологічних наук, доцента кафедри біології, екології та агротехнологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
— Звісно, екологічна проблема є: якщо один пагін золотарника (золотушника) може утворити до 10 тисяч насінин, які поширюються вітром, то залишки природних екосистем (лук, перелогів) навколо будуть зайняті ним. Додається і вегетативне розмноження із щільністю 300 пагонів на метр квадратний. Окремі рослини золотарника можуть доживати до ста років, позбутися їх дуже складно. Цвинтарі стають осередками панування та розселення цього занадто агресивного виду — і з цим треба боротися, — роз’яснює біологиня.
Інвазивні рослини перекочовують на газони міста, на території підприємств і в приватні двори, також у Південно-Західному мікрорайоні поруч із кладовищами — дачний кооператив на понад три сотні ділянок.
Темпи і наслідки поширення агресивних бур’янів уже видно навіть у самісінькому центрі Черкас: ваточник сирійський поселився і щороку захоплює все більшу площу на клумбі біля Будинку торгівлі.
Хімія ефективна по молодому листю
Отже, йдеш на кладовище — бери не лише сапку, рукавиці й ряднину, а й гербіцид. Щоправда, хімічний метод найбільш дієвий по молодих рослинах, а ближче до кінця вегетаційного періоду ґрунтові гербіциди стають малоефективними, зауважує Вікторія Осипенко.
Барвінок зупиняє бур’яни
— Які рослини краще садити на могилках?
— Треба вибирати максимально непримхливі, не вибагливі до родючості ґрунту й кількості вологи у ньому та які не потребують частого догляду, — радить біологиня. — Краще — багаторічники, стійкі до сонячного освітлення або, навпаки, тіневитривалі. Так, класична ритуальна рослина в Україні — барвінок. Це і гарний зелений килим, і ще й барвінок здатний зупиняти ріст бур’янів.
До килимових рослин належить також вербозілля лучне та різноманітні очитки (седуми), флокс шилоподібний, вальдштейнія, тіарелла. Виразно декоративні розетки молодила, є сорти з різним забарвленням листків, його ще назвивають «трояндою цвинтарів». Ефектна й «декоративна суниця» — дюшенея індійська.
Рекомендують висаджувати так звані пучкові рослини карликових форм — іриси, нарциси, тюльпани. З багаторічників підходить для місць захоронення незабудка: низькоросла, добре приживається на відносно бідних ґрунтах, може рости як у затінку, так і на сонці. Період цвітіння — перша половина літа. Годяться й стокротки (маргаритки), аліссум (бурачок), декоративний молочай, гадюча цибулька, проліска, чебрець.
Корисні телефони КП «Комбінат комунальних підприємств»:
майстер кладовищ 1-5 і «Дахнівське»: 0972614743;
майстер кладовищ 6, 7, 8: 0672754221.
