Факт старту жнив на Черкащині якраз із лану СТОВ «Благодатне» (колишнє «Чапаєвське»), що в селі Благодатне на Золотоніщині, — незаперечний, адже це спостерігається тут уже не перший рік і навіть не перше десятиріччя. Тому що це агропідприємство постійно вирощує на своїх землях озимий ячмінь. А цю зернову культуру хлібороби знають як таку, що дозріває найраніше, озимий ячмінь не поступається пальмою першості в дозріванні жодній ранній бобовій чи зерновій рослині. Особливо, коли зростає не на чорноземі, а на супісках. Нинішнього ж року він займає якраз таку площу.
Супіски та спека пришвидшили прихід жнив
Отож, жнива прийшли в Благодатне в останній день червня — у вівторок, 30-го. По обіді в поле вийшли два зернозбиральні комбайни господарства New Holland, які почали обмолот. Я перед цим кілька разів телефонував до керівника господарства, цікавився, чи не починають вони жнивувати, однак Олександр Анатолійович Марченко незмінно відповідав:
— Ще ні. Десь так через тижнів півтора-два почнемо.
Однак надвечір пролунав його дзвінок:
— Почали молотьбу ячменю, приїжджайте.
І ось я на лану, з якого стартували жнива-2026 на Черкащині. З перших кроків відразу ж відчуваю, який тут грунт: ноги глибоко грузнуть у сіренький пісок. Це — придніпровська низовина, що простягається обабіч річечки Золотоношка від Благодатного до Чехівки. Колеса комбайнів місцями продавили аж геть добрячі колії, хоча ж грунтообробна техніка тут працювала ще аж на початку минулої осені, перед сівбою. Але пісок є пісок. До того ж, він добряче розігрітий, через підошву черевиків відчувається його розпечена поверхня.
— Звичайно, грунт дався взнаки, — підтвердив Олександр Марченко. — Якби озимий ячмінь ріс на наших полях у степу, то ще жнивами б не пахло, бо чорнозем зберігає вологу значно краще.
— А як щодо спеки, що запанувала?
— Температура повітря часом сягає аномальних значень, і це також прискорило дещо передчасне настання фази молочної стиглості в деяких озимих культур. Ячмінь — не виняток, і він відчув цей спекотний вплив. Але не настільки критичний, щоб створити додаткові ризики для якості зерна.
Реакція на добрива — дуже активна
Цікавлюся, як доглядали поле озимого ячменю, в головного агронома СТОВ Сергія Миргородського.
— Цей вид озимини дуже чутливий до того, як заправлений грунт мінеральною поживою, — розповів Сергій Олександрович. — А надто, коли супіщана площа. Це ми добре знаємо, тож і сівба восени велася з внесенням нітроамофоски, й весною на початку березня підживили аміачною селітрою. А в квітні ще дали по 100 кілограмів КАСу на гектар. Ну і, звичайно ж, був захист рослин на засіяній площі від хвороб та шкідників. Тому шкодочинний вплив на розвиток ячменю був зведений до нуля. Це, звичайно, дало позитивний ефект.
Немов остання перевірка жнивної техніки
За кермом зернозбиральних комбайнів у СТОВ «Благодатне» — Олексій Черемис та Юрій Горьовий. Обоє — механізатори вмілі, для них це — не перші жнива, досвіду вистачає. Під їхнім вправним керівництвом зарубіжні зернозбиральні агрегати працюють і швидко, й якісно.
— Для нас молотьба озимого ячменю вже стала як остання перевірка збиральної техніки перед основним об’ємом робіт і жнивної техніки, й зерноочисного обладнання на зернотоку, — сказав головний інженер СТОВ Павло Васильович Марченко. — Так воно складалося не один уже рік, що це ніби остання консультація перед самим екзаменом. Адже на черзі стає вже й озима пшениця, значна частина площ якої також знаходиться на супісках придніпровської території господарства.
Цю озимину хлібороби шанують
Свого часу тодішній директор цього агропідприємства Анатолій Васильович Марченко неабияк зацікавився озимим ячменем. Він зрозумів переваги новинки над його ярим аналогом і зробив висновок, що озимий ячмінь повинен зайняти постійне місце в наборі зернових культур, що сіються в господарстві. Вирішено — зроблено. Відтоді озимий ячмінь стабільно сіють у «Благодатному». Позитивний погляд на цей різновид озимих зернових має й нинішній керівник СТОВ Олександр Марченко.
— За сортами слідкуємо, цікавимося, порівнюємо почуте й побачене, — зазначив Олександр Анатолійович. — Але перевагу віддаємо тим, що перевірили в своїх умовах. Цього разу вирощували два сорти — «Фаро» та «Наомі». Вони непогано показали себе, попри спеку, складний зимовий період, супіщаний грунт на полі. На круг вийшло з кожного гектара по 55 центнерів зерна. Це, на мою думку, зовсім непогано як для нинішнього року.
Василь МАРЧЕНКО, фото автора. с.Благодатне Золотоніського району
