Це агропідприємство й серед сусідніх на рідній Христинівщині, й серед тих, що є на теренах усього Уманського району, вирізняється своєю стабільною орієнтацією на багатогалузевий вектор розвитку. Цим воно й становить певний інтерес не лише для мене як журналіста, що займається аграрною тематикою, а й для багатьох фахівців та очільників господарств — від невеликих фермерських — і до солідних повноцінних агрохолдингів, що не відмовилися від тваринницької галузі. Бо є в цьому виробничому секторі чимало нюансів, притаманних лише йому, не бракує й нових труднощів, породжених лихою війною північного сусіда.
І це справді так. Бо повна назва цього агропідприємства, що в селі Христинівка однойменної територіальної громади, досить довга: «Державне підприємство «Дослідне господарство «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця Національної академії аграрних наук України». Звідси кожному, хто прочитає цю назву, стає ясно: завдання «Ниви» — займатися тваринництвом. І вони ним займаються предметно, стабільно, кваліфіковано, а головне — з чіткою орієнтацією на майбутнє. Тобто, з врахуванням як ближньої, так і далекої перспективи.
— Маємо два племінні заводи великої рогатої худоби молочного спрямування: української червоно-рябої та української чорно-рябої, — говорить директор ДП ДГ «Нива», кандидат сільськогосподарських наук Лариса Василівна Мітіогло. — Загалом дійне стадо налічує 600 корів, а всього поголів’я ВРХ на початок січня нинішнього року сягнуло понад 1650 голів. З огляду на це, сформувалась і відповідна структура посівних площ у рослинницькій галузі: крім зернових та технічних культур, значне місце займають і кормові культури. Це, зокрема, дає нам можливість мати й більш стабільну сівозміну, де є розумне чергування культур.
Ці слова Лариси Василівни я доповню лише двома прикладами. Перший: «Нива» сіє кукурудзу не лише на зерно, а й на силос. В останньому випадку качаниста збирається значно раніше, і, відповідно, й площі з-під неї готуються в літні, а не осінні строки. Другий: «Нива» вирощує щорічно люцерну як на сіно, так і на сінаж. А будь-який не те що агроном, а навіть звичайний хлібороб, авторитетно скаже вам, що люцерна (як і всі бобові) має неперевершену цінність як попередник для озимої пшениці.
Тому земля в «Ниві» не виснажується так, як це є по багатьох господарствах, де давно поставили хрест на молочному скотарстві, розібрали ферми, а на полях кілька років поспіль сіють кукурудзу по кукурудзі. Чи в кращому випадку — чергують її з соняшником або соєю. «Нива» сіє й соняшник, і сою, й ріпак, але — в розумних межах, як цього вимагає агрономічна наука.
Господарство має від цих технічних культур певний хазяйський зиск (чи то так — деякий виграш). Справа в тому, що нині переробні підприємства так переробляють соняшникові зернята, що в макусі годі знайти навіть мізер залишків олії. А ось соєвий шрот містить після переробки бобів значний відсоток протеїнових сполук, і він становить значно вищу цінність при використанні на корм худобі. Тому структура посівних площ, співвідношення між кількістю гектарів, зайнятих як зерновими, так і технічними культурами, та кормовим клином тут із року в рік витримується в оптимальних межах, з урахуванням доцільності й ефективності. А це значить, що в ДП ДГ «Нива» справді дбають про найбільше багатство нашого краю — родючість землі. За це матінка-земля й віддячує «Ниві» гарними врожаями. А господарство, де вносять на поля гній, має змогу не перенасичувати грунт мінеральними туками, не витрачає на них карколомні суми (як це спостерігається подекуди останнім часом). Бо війна, руйнація підприємств хімічної промисловості, труднощі з логістикою, стрибок цін на туки змусив одних розкошелитися на вищі затрати, а декого просто поставив на грань виживання.
— За 2023 рік на кожну фуражну корову «Нива» надоїла по 7782 кілограми молока, — розповідає зоотехнік із племсправи державного підприємства Галина Іванівна Коваленко. — Лідирує дійне стадо чорно-рябої породи з річним показником 7863 кілограми від кожної фуражної корови. На 100 корів одержано по 86 телят.
Додам до слів Галини Іванівни, що молоко, яке доять у «Ниві», й раніше, і зараз має незмінно високі показники якості. А оскільки воно багате як жиром, так і білком, то його б не проти купити багато молокопереробних підприємств. Із огляду постійної проблеми пропонувати високоякісну продукцію, господарство дбає не лише завдяки збалансованій годівлі належними кормами, а й підвищуючи породні якості тварин. Молочне стадо формувалось, а тепер поповнюється нетелями від кращих корів. Та в цьому ракурсі тут досягнуто певного порогу. А тому ДП ДГ «Нива» вирішило поліпшити своє дійне стадо в царині підвищення якісних показників продукції завдяки зоотехнічному використанню третьої породи, яку Європа цінує за її гарні властивості — монбельярдської. З цією метою й придбали цю породу за кордоном. Поки що монбельярдських корів тут порівняно небагато — два десятки, але вони вже на христинівській землі дали перший молодняк. Звичайно, між кліматом пасовищ Західної Європи і нашим щедрим на спеку літом є значні відмінності, є певна різниця і в якісних показниках кормів та структурі годівлі. Але як удійність монбельярдів, так і якість їхнього молока показали, що поєднання цієї худоби з вітчизняним поголів’ям позитивно вплине на якісні сторони надоєного молока в майбутньому. Монбельярди повинні все-таки «поділитись» своїми якостями з цими двома породами, піднести їх на значно вищий рівень.
Не будемо (з огляду на комерційну таємницю) наводити цифри економічної значущості тваринницької галузі для ДП ДГ «Нива». Але не буде перебільшенням сказати, що прибутки в цьому агропідприємстві були б у цілому значно нижчими, якби воно займалось лише рослинництвом. А місцеве населення, яке працює в «Ниві», на власній кишені відчуло б сезонність чистого хліборобства. Ферма дає роботу цілий рік, трудяться там люди й зрілого віку, і молодь.
— Що для вашого агропідприємства молочне виробництво в грошовому виразі? — поцікавився я в головного бухгалтера «Ниви» Любові Іванівни Кравчук. — Чи відчутно це для вас?
— Відчутно, та ще й добре, — відповіла Любов Іванівна. — Бо за кожен місяць 2023 року від реалізації молока надходило по 4 мільйони гривень виручки. А певні кошти (правда, не щомісяця) були й від реалізації племінного молодняку. Ось і міркуйте самі. Звичайно, все залежить від того, як про худобу дбати, як її годувати й доглядати. Наші працівники дбають, то й мають результат.
Василь МАРЧЕНКО, фото автора. с.Христинівка, Уманського району
Доброго дня! Реально вам є чим і ким пишатись. Якщо вже громадяни США знають і пишуть про вашу ДП «Нива»! Так тримати!!!
https://prm.ua/derzhpidpryiemstvo-nyva-naan-ukrainy-pryklad-hordosti-vid-cherkaskoi-oblasti-do-vashynhtona-i-los-andzhelesa/#google_vignette
Просто гордість.