Віталій родом із Драбівщини. До повномасштабного вторгнення керував невеликим підприємством, виховував сина Антона та захоплювався високоточною стрільбою. Лютий 2022-го змінив життя підприємця. Разом з однодумцями він прийшов до 118-ї бригади ТРО і, завдяки власним вмінням та навичкам, потрапив до підрозділу аеророзвідки.
В серпні, виконуючи бойове завдання на Бахмутському напрямку, під час артобстрілу, отримав поранення через яке лишився без обох ніг. Тривале лікування, реабілітація та навчання ходити не зломили дух розвідника.
Після того, як Віталій отримав «нові ноги», він повернувся до свого рідного підрозділу аеророзвідки. Зараз він жартує: «В аеророзвідці головне — гострий зір, швидкий розум та вправні руки».
У 118 окремій бригаді тероборони інформують, що зараз Віталій навчає новачків, його знання та досвід стали в пригоді побратимам, які лише опановують непросту професію розвідника, а незламний дух Віталія та його жага до Перемоги є прикладом усім нам.
