Зупинки громадського транспорту — дуже «балакуча» річ. Чи є вони у місті, чи в селі, як облаштовані, як доглядаються — це розкаже сторонньому й про роботу влади, і про авторитет громади.
Автобусна зупинка — з нею пов’язано так багато в житті, що люди навіть вірші складають:
«Автобусна зупинка при дорозі моєю радісною пристанню була.
Мене ти проводжала й зустрічала, тепер, на жаль, занедбана й сумна»
(Анатолій Кобзар).
Або:
«Сільська автобусна зупинка
Багато всяких функцій має:
Немов малесенька хатинка,
Стрічає всіх і проводжає,
Той сів на лавці відпочити,
Чи, може, дощик переждати,
Цей став, щоб ляси поточити,
Або об’яву почитати…»
(Тетяна Чорновіл)
Розміщення та обладнання зупинок повинно узгоджуватися як з Патрульною поліцією, так і затверджує його виконком місцевої ради.
Чи знаєте ви, що «Посадочні майданчики повинні мати вдосконалене покриття, яке легко піддається очищенню»? Що «застій води на покритті після миття зупинки або дощу не допускається»?«На посадочних майданчиках не повинно бути зелених насаджень, кіосків, рекламоносіїв та інших об’єктів і споруд, які б спричинювали перешкоди нормальному функціонуванню зупинки (крім кіосків для продажу проїзних квитків та лав з навісом або павільйонів для пасажирів)? Що «на зупинках міського транспорту повинна бути розміщена маршрутна інформація згідно з держстандартом». А довжина лави (з навісом або у павільйоні) «визначається пасажирооборотом зупинки, частотою руху маршрутних транспортних засобів і повинна становити не менше 3 м». Про це йдеться у «Правилах розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту».
Але люди, бува, раді вже тому, що кандидат у депутати поставив хоч якийсь зупинковий павільйон, бо його тут ніколи не було. І дружно шикають на тих, кому він здається незручним та не за стандартами: мовляв, мовчи та кланяйся.
У Черкасах старі зупинові павільйони й накриття вже кілька років як заміщують однотипними, сучасними, з прозорими стінками. В мікрорайоні «Митниця», навпроти пляжу «Живчик», де взимку гуляють колючі Дніпрові вітри й ходить автобус одного-єдиного маршруту, під час реконструкції тротуару старий залізний павільйончик знесли, а нового довелося чекати років зо два. І от поставили! А недавно ще й дві лавочки обабіч! А потім… закрили огляд з боку під’їзду автобуса старою рекламною тумбою. Улізли з рекламою межи очі.
І хто ж тепер сидітиме в тому красивому павільйоні й на тих лакованих лавочках? Адже через рекламну конструкцію не видно ні пасажирам — автобуса, що наближається, ні водієві — пасажирів. Зупинки повинні бути облаштовані так, щоб зустрічати, а не проводжати поглядом автобус! Та чи тільки мені таке бувало, що довго чекаєш, присядеш на лавочку — ось і автобус, тільки водій по гарній дорозі розігнався, пасажира не помітив, а якщо й помітив, то запізно, то вже й не гальмував…
До того ж, прозорі павільйони комунальники також перетворюють на рекламну площу: то на всю стінку, причому, з боку під’їзду транспорту, почеплять портрет усміхненого місцевого депутата з вітанням до свята, то логотип міської ради…
Отака неповага до людей і панська пиха тих, хто їздить на своїх авто і відповідає за облаштування зупинок громадського транспорту в Черкасах.
Біля Будинку торгівлі в Черкасах половина новісінької зупинки, на яку так довго чекали, чомусь схована за кіоском. Навпроти Будинку торгівлі зупинкового павільйону давно немає. Біля Палацу молоді, де завжди людно, лавочки всього на кілька осіб. На зупинках «Дозвільний центр», «Вул.Надпільна», «Вул.Благовісна» та інших лавочка розташована «навиворіт»: частина пасажирів має сидіти спиною до автобуса, який під’їжджає.
У листопаді 2017 року я створила петицію на сайті міської ради з назвою «Прибрати рекламні конструкції перед зупинками з боку під’їзду транспорту та рекламу у стінках прозорих зупинкових павільйонів з боку під’їзду транспорту». Проте потрібної кількості голосів наше звернення до влади не набрало, лише половину. З міськвиконкому прийшла відповідь: «Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради зобов’язав балансоутримувача зупинок громадського транспорту по місту Черкаси (комунальне підприємство «ЧЕЛУАШ») вжити заходів щодо забезпечення видимості транспорту, який під’їжджає до зупинки, а саме прибрати рекламні конструкції перед зупинками та рекламу на прозорих стінках зупинки з боку під’їзду транспорту». Пройшло п’ять років…
Вивчати настрої черкасців, наскільки досаджають їм рекламні конструкції, подалася в одну із спільнот у фейсбуці, де жителі міста обговорюють питання транспортного обслуговування. І наштовхнулась на скепсис: чи взагалі варто щось покращувати? «Видались, писанко, з цеї групи. На зупинці стояти треба, а не сидіти, і будеш їхати!», — радить пан Олександр. «Ой Боже, вам нічим не вгодиш!» — нема питань до комунальних служб міста у пані Руслани («кланяйтесь і дякуйте»). «Таке по всьому місту, але за цим «парусом» добре ховатись зимою од вітру — район ДОКу, перевірено», — знайшов позитив дописувач RedLine. Пан Сергій радить: «Старайтеся дивитись навкруги, побачите ще й більше». Резонно, але ж огляд закриває рекламна тумба…
«А для чого водієві бачити пасажирів?» — здивований пан Серж. Та іронічно радить: «Пропоную вихід з положення: як на залізничному вокзалі, оголошувати: прибуває такий-то маршрут на таку-то зупинку в такий-то час». Було б смішно, пане Серже, якби майже так не було на зупинках більш цивілізованих міст: табло, номер автобуса чи тролейбуса, через скільки хвилин прибуває (таке пробують і в Черкасах). А ще на людних зупинках бувають довгі лавки, а не «на три тітки», хлібний кіоск (а не тютюновий, і то не з боку підходу транспорту!). А за кордоном — ще й туалет, бува, й бібліотечна шафка…
«Крім того, що знати свої права й обов’язки, бажано знати права й обов’язки водія. Він зобов’язаний зупинятись на кожній (!) зупинці. То може, вам краще звернути увагу на перевізника?» — пропонує глянути під іншим кутом зору у пан Ілля. А чи знає пан свої нові обов’язки: «Зупинку замовляйте громко і завчасно!» (фото такого оголошення зробила колега в салоні черкаської маршрутки — й це типове оголошення).
«Ті, хто ставлять павільйони, не чекають автобуса на цих лавочках. І майже всі зупинки такі ж незручні» — резонно зауважує пані Тетяна.
«Хто платить — той замовляє оркестр», — висловлює припущення, чому навіть таке простісіньке питання не вирішується, пан Валерій.
Врешті, і той кривий облізлий рекламний щит можна було б ставити не з боку підходу автобуса, якщо вже без нього головний міський дизайнер не уявляє справжньої краси.
Лариса СОКОЛОВСЬКА
На фото: Коли в стосунки між пасажиром і автобусом «встряє» рекламна тумба.
Фото авторки
