Ті часи канули в минуле, тож тепер хто що хоче — те й сіє, кожен фермер, СТОВ чи СПОП — сам собі господар. Горох сіють поодинокі господарства, зазвичай ті, що займаються молочним скотарством чи переробляють зерно на крупи. До таких належить і КСП «Родниківка», що в однойменному селі Уманського району.
— Горох ми цінуємо, тому й сіємо регулярно, бо зерно йде на виготовлення круп та як компонент комбікорму для годівлі дійного стада, — розповів директор КСП Сергій Войченко. — А солому всю до стеблини затюкували й сховали в сіносховище, бо вчасно зібрана горохв’янка майже не поступається сіну, це — цінний корм і для великої рогатої, й для дрібної худоби. Практично за півтора робочого дня впоралися з тюкуванням горохв’янки та її перевезенням. У сховище покладено понад дві з половиною сотні тонн сухого високоякісного корму.
Цікавлюсь, як на загал йдуть жнива в КСП.
— Зібрали ріпак та озимий ячмінь, перший дав за 35 гектарів із центнера, другий — 50, — говорить Сергій Михайлович. — Ярий ячмінь із підсівом багаторічних трав вродив по 45 центнерів, а горох (ми сіємо перевірений ексклюзивний сорт) — 32 центнери. Ніби й невелика остання цифра, але гарантовано матимемо високоякісну крупу. На черзі, збирання головного хліба — озимої пшениці та жита. А площу з-під гороху вже готуємо для осінньої сівби озимини.
Василь МАРЧЕНКО,
Уманський район
