У вітчизняній історії ХХ ст. доволі помітне місце належить Сергію Павловичу Шелухіну — видатному правникові й будівничому української державності доби революції 1917-1921 рр., відомому публіцисту, письменнику та історику. Він — наш земляк, уродженець села Деньги, що на Золотоніщині. Цьогорічного жовтня минуло 160 років від дня народження відомого українця.
С.П.Шелухін має доконечно українське родове коріння й козацьке походження. Він був первістком у багатодітній родині дрібномаєткових дворян Павла й Явдохи Шелухіних. Здобувши початкову освіту (першим його вчителем став Іван Бойко, небіж Тараса Шевченка), Сергій вступив до Лубенської класичної гімназії й виявив неабиякі здібності: у восьмому класі уклав підручник із тригонометрії (1883 р.).
А потім були роки навчання в Університеті св. Володимира (Київ): спочатку на фізико-математичному, пізніше — на юридичному факультетах. У 1888 р. С.Шелухін завершив університетське навчання, й життєві обставини змусили його шукати заробіток, а не займатися наукою. Упродовж п’яти років він обіймав різні посади в окружному суді м.Єлисаветград, був почесним мировим суддею Кам’янець-Подільської округи, а згодом став прокурором Кишинівського окружного суду. Поряд із юридичною практикою, наш краянин досить активно займався дослідницькою й публіцистичною роботою, опублікувавши понад 20 праць із питань історії та практики права.
Майже 15 років тривав одеський період життєдіяльності нашого земляка: в Південній Пальмірі, де він (послідовно) перебував на посадах члена окружного суду, Генерального судді, сенатора цивільного департаменту. С.Шелухін домігся відкриття в гімназіях курсу правознавства, який сам і викладав. Наукові студії правника були помічені в Києві, тому його обрали дійсним членом Київського юридичного товариства при університеті св. Володимира, а також історико-філологічного товариства при Новоросійському університеті в Одесі.
Він обрав тернистий шлях опозиціонера, який супроводжувався постійним поліційним наглядом, затриманнями та допитами в жандармських відділеннях. У 1905 р. наш земляк став одним зі співзасновників одеської «Просвіти», де часто читав лекції та реферати — переважно з української тематики. А ще виступив одним із організаторів збору коштів для відкриття українського університету в Львові.
Саме в той період у його свідомості остаточно вкорінилася ідея автономії України. Зрештою Сергій Павлович став одним із провідних функціонерів Української радикально-демократичної партії (від червня 1917 р. — партія соціалістів-федералістів), входив до її ЦК.
З початком революційних подій 1917 р. С.Шелухіна було обрано головою Одеського ревкому. Одначе він переїхав до Києва й поринув у законодавчу й державотворчу роботу. Від самого початку створення Української Центральної Ради наш земляк був у числі її найбільш активних членів і, переглянувши свої попередні погляди, очолив фракцію самостійників, відстоюючи повну незалежність України. У грудні 1917 р. С.Шелухін обійняв відповідальну посаду Генерального судді УНР (згодом — сенатора). Після проголошення незалежності УНР у січні 1918 р. його було призначено на посаду міністра юстиції в уряді В.Голубовича.
Про високий державний авторитет нашого земляка свідчив факт, що саме С.Шелухіну було доручено очолити делегацію Української держави (Гетьманат П.Скоропадського) на драматичних перемовинах із радянською росією. Він також входив до складу делегації УНР на Паризькій мирній конференції. Як згадують сучасники, Сергій Павлович виявив неабиякий дипломатичний хист, наполегливо та послідовно відстоював інтереси молодої держави.
Після повалення Гетьманату в грудні 1918 р. С.Шелухін зайняв в уряді Директорії вже звичну для себе посаду міністра юстиції. Проте його державна діяльність виявилася нетривалою, адже згодом УНР загинула, й від 1921 р. наш земляк опинився у вимушеній еміграції (Чехословаччина). Тут він обіймав посаду професора й проректора Українського вільного університету в Празі. Його перу належить низка глибоких наукових публікацій з права, історії, політології. Серед найпомітніших праць — книжки «Літературні герострати українства», «Звідки походить Русь» та ін. Наш земляк відомий і талановитими поезіями, які виходили під псевдонімами Павленко, Кондратенко, Просвітянин.
Украй насичене життя відомого Українця закінчилося на 75 році. Помер С.Шелухін 25 травня 1938 р. у Празі, де й похований.
За радянської доби про С.Шелухіна не було жодних згадок на сторінках наукових чи довідкових і, тим паче, навчальних видань. Якщо десь і звучало це ім’я, то зазвичай у супроводі совкових ярликів на ктшалт «петлюрівець», «український буржуазний націоналіст» тощо. Лише в роки української незалежності ім’я великого державотворця й просвітника почало повертатися із забуття. В рідному селі Деньги у воєнному 2023 р. йому відкрито пам’ятний знак. Ім’я С.Шелухіна носять вулиці в Києві, Одесі, Лубнах, Золотоноші, Деньгах, а також провулки в Кропивницькому та Черкасах.
Цими ювілейно-жовтневими днями зроблено нові вагомі кроки пошанування достойника. В Черкаському національному університеті ім.Б.Хмельницького розгорнуто змістовну виставку, що складається з понад пів сотні ретросвітлин і документів, котрі додатково розкривають віхи життєдіяльності великого українського патріота. Вони почерпнуті з фондів столичних архівів і впорядковані деньгівським краєзнавцем Анатолієм Воропаєм. Нещодавно названа виставка на цілий місяць «переїхала» до Черкаського обласного краєзнавчого музею.
В Деньгах у день народження С.Шелухіна (18 жовтня за новим стилем) на базі місцевого навчально-виховного комплексу відбулися перші в Україні Шелухінські наукові читання, співорганізаторами яких стали ЧНУ ім.Б.Хмельницького та Черкаська обласна організація НСКУ. В них взяли участь 7 професорів та 8 доцентів, а також представники обласної та районної влади, студенти й учні. З доповіддю виступив відомий український політик, доктор політичних наук, професор, наш земляк із Малих Канівців Микола Томенко. На читаннях прозвучала одностайна думка про надання Шелухінським читанням систематичного характеру й пропозиція про присвоєння Деньгівському НВК імені С.Шелухіна.
Григорій ГОЛИШ, директор наукової бібліотеки ім.М.Максимовича ЧНУ ім.Б.Хмельницького, голова Золотоніської районної організації НСКУ
Читайте також: У Деньгах вшанували пам’ять державотворця
