День свого професійного свята хлібороби СПОП «Відродження» зустріли у полі.
Так склалося цього року, що всі трудівники СПОП «Відродження» у своє професійне свято — День працівників сільського господарства — працювали. З тваринниками це зрозуміло без пояснень — живність треба годувати щоденно, корів доїти й у свято, й у будень. А ось із працівниками полів цього року така картина склалася тому, що до неї призвела погода, точніше — її специфічний перебіг.
Дощі — різні, а наслідок — один
Цьогорічна осінь на опади — надзвичайно багата. Дощі були, як дрібні та мляві (така собі мряка), так і рясні й тривалі, інколи переходили навіть у зливи. Й продовжувалися вони не якихось там пару днів підряд, а кілька тижнів (щоправда — з деякими, здебільшого короткочасними, перервами). Словом, задощило по-справжньому. Спочатку земля жадібно всотувала всю вологу майже миттєво. А коли верхній шар ґрунту достатньо зволожився, він став занадто мокрим: у бік зі шляху в поле зайвого кроку не зробиш, не те що технікою не заїдеш.
— Усі сподівалися, що якщо не завтра, то післязавтра дощі припиняться, й техніка вийде на лани. Проте, не так склалося, як гадалося, — поділився своїми спостереженнями генеральний директор групи компаній «Відродження» Юрій Васильович Ляшенко. — З кожним дощовим днем вологи в ґрунті більшало і, зрештою, всі постали перед фактом: дощ іти перестав, а треба чекати два чи три дні, щоб можна було виїхати технікою в поле. Наклало негативний відбиток і те, що з кожним днем стає все прохолодніше, сонце скупішає на тепле проміння, земля підтряхає все повільніше. Це й призвело до повної зупинки робіт у полі: спинилася як ґрунтообробна техніка, так і збиральна, на паузу стала як оранка ґрунту на зяб чи дискування, так і молотьба кукурудзи.
Кукурудза — головний об’єкт хліборобської уваги
Більшість господарств устигли до початку дощів змолотити соняшник та посіяти озимину, дехто завершував ці роботи в перші дощові дні, коли ще в ґрунт не вгрузала техніка.
— Нині майже в усіх агропідприємствах головна увага зосереджена навколо кукурудзяних плантацій, — говорить Юрій Васильович. — Небагато хто почав молотьбу качанистої до дощів, переважна більшість розгортала цю роботу вже в перші дощові тижні. А нині кукурудзяне поле — головний об’єкт уваги і фермерів, і СТОВ, і агрофірм, і одноосібників. Кажу так, бо деякі роботи на лану вже й пізно виконувати, адже оптимальні строки їх проведення минули. Ми основний комплекс польових робіт виконали більш-менш вчасно, не гаялися й із початком молотьби качанистої. І зараз так, як і всі, зосередили всю увагу на плантаціях кукурудзи. Тому вичікували на погожу днину, на сприятливу годину, коли дощ припиниться, стебла хоч трохи просохнуть і комбайни зможуть молотити. Так склалося, що в неділю, 16 листопада, випав нарешті погожий день. Тому на кукурудзяну плантацію вирушили відразу п’ять зернозбиральних комбайнів. Щоб полегшити роботу автомобілів-зерновозів, працюють усі наявні у нас перевантажувачі зерна, яких по полю тягають потужні трактори. Автівки чекають їх на шляху край поля. Завдяки зерновим перевантажувачам вдається уникнути (або хоча б зменшити) простої комбайнів із повними бункерами зерна.
Мінуси, які варті уваги в майбутньому
Цікавлюся в головного агронома СПОП Анатолія Гайдаша врожайністю кукурудзи.
— Відповім стандартно: говорити про це — ще рано, бо не завершена молотьба, — пояснив Анатолій Григорович. — Але бачимо, що цього року кукурудза не зовсім виправдала ті сподівання, які ми на неї покладали. Ми не економили на добривах, не порушували технології, але далася взнаки літня спека. Ніби й зеленою стіною стояли стебла — високі, міцні, з гарним листям, а качани зав’язалися не такі, на які сподівалися. Тому ми підійшли до розуміння того, що варто ще більше посилити увагу, насамперед, до підбору гібридів, які сіємо. А це — й їхня скоростиглість, і стійкість до посухи, й густота рослин, і, зрештою, віддача вологи восени. Останнє — дуже важливе за такої погоди, як нині. Дозріла зернина не повинна довго тримати в собі вологу. Тому підбір таких гібридів — завдання номер один на наступний рік.
Василь МАРЧЕНКО, фото автора. СПОП «Відродження» на Шполянщині
