У масовій свідомості міна часто асоціюється з військовим боєприпасом, що може лежати в полі чи окопі. Проте сучасна війна — набагато цинічніша, адже ворог використовує також саморобні вибухові пристрої-пастки, розраховані на цивільне населення. Їхня мета — викликати цікавість, жаль чи бажання підняти річ, що лежить не на своєму місці.
Саморобний вибуховий пристрій та міни-пастки — це прихований механізм із вибуховою речовиною та детонатором, що спрацьовує за певної умови. Це може бути дотик, рух, відкриття предмета, вібрація або навіть сигнал, наприклад, дзвінок чи повідомлення на телефон. Такі пристрої спеціально маскують під звичайні речі, щоб людина не запідозрила небезпеку до останнього моменту.
Золоте правило виживання: НЕ ТВОЄ/НЕ ТИ ЗАЛИШИВ — НЕ ЧІПАЙ!
Якщо ви йдете вулицею, парком чи під’їздом і бачите підозрілий або залишений кимось предмет, ваша безпека залежить від чіткого виконання наступного алгоритму дій:
1. НЕ ПІДХОДЬ!
Щойно ви помітили підозрілий предмет — негайно зупиніться. Не намагайтеся роздивитися його ближче чи сфотографувати зблизька, адже деякі пристрої мають датчики руху, що реагують на наближення. Обережно відійдіть на безпечну відстань строго тим самим шляхом, яким ви прийшли.
НЕ ЧІПАЙ! У жодному разі не торкайтеся знахідки. Не намагайтеся її посунути, відкрити, штовхнути ногою чи кинути в неї камінь. Сучасні детонатори надзвичайно чутливі: будь-яка мінімальна фізична дія, зміна положення або вібрація може миттєво активувати вибух.
2. ТЕЛЕФОНУЙ 112!
Відійшовши на безпечну відстань (це важливо, адже радіосигнал мобільного телефону може спровокувати детонацію деяких пристроїв), негайно викликайте екстрені служби. Чітко повідомте диспетчеру, що саме ви знайшли, де знаходиться предмет і дочекайтеся рятувальників.
3. ПОВІДОМ ІНШИХ ПРО НЕБЕЗПЕКУ!
Голосно попередьте перехожих або людей навколо про загрозу. Зробіть усе можливе, щоб ніхто не наближався до підозрілого предмета (особливо стежте за дітьми), доки не приїдуть фахівці.
Під що маскують вибухові пристрої?
Ворог обирає предмети, до яких рука тягнеться рефлекторно. До найбільш поширених сценаріїв мінування належать:
1. Дитячі іграшки.
Найстрашніший метод. Вибухівку ховають усередину плюшевих ведмедиків, м’ячів чи пластикових машинок, розраховуючи на дитячу цікавість.
2. Ґаджети та цінні речі.
Мобільний телефон, планшет чи гаманець, що лежать на лавці або стежці. Детонатор може спрацювати навіть від спроби розблокувати екран пристрою.
3. Побутові предмети та сумки.
Очікуючи, що хтось захоче зазирнути всередину або відкине предмет ногою вбік, вибухівку можуть маскувати під пакет із супермаркету, картонну коробку, спортивну сумку, термос або бляшанку з-під газованої води. Загалом це можуть бути будь-які предмети: ручки, м’ячики та інші, на перший погляд, звичайні речі.
Як навчитися діяти впевнено?
Знати алгоритм важливо, але в стресовій ситуації потрібна відпрацьована навичка, яка спрацює, як рефлекс. Приходьте на заняття з мінної безпеки до Центру підготовки громадян до національного спротиву. Тут ви наочно ознайомитеся з поширеними видами небезпечних предметів та відпрацюєте алгоритм дій, який допоможе не розгубитися і зберегти життя.
Детальна інформація, розклад та реєстрація на сайті: nacsprotyv.ck.ua.
Надія СІЧКАР
