Через загрози війни представники Білолуцької громади, що на Луганщині, релоковані на Черкащину. Проте, замість того, щоб просто чекати на звільнення рідного краю, ці люди вирішили діяти. Днями група з десяти переселенців завершила інтенсивний курс підготовки до національного спротиву, довівши: територію можна окупувати, а дух громади — ні.
Переселена громада
Білолуцька територіальна громада розташована на півночі Луганської області, у долині річки Айдар, за 45 км від м.Старобільськ. Громада має близько 40 кілометрів спільного кордону з рф. До повномасштабного вторгнення у громаді проживали близько 9800 осіб. Із 2014 року їхня територія перебувала в умовах підвищеної безпекової напруги. У лютому 2022 року, через близькість до державного кордону з рф (15-20 км), громада була окупована однією з перших. Унаслідок окупації значна частина людей змушено залишили свої домівки. Сьогодні жителі Білолуцької громади проживають у різних регіонах України та за її межами, водночас зберігаючи тісний зв’язок із рідною громадою. Білолуцька селищна військова адміністрація здійснює свою діяльність в екстериторіальному форматі, зокрема у місті Черкаси. На території Черкаської та сусідніх областей наразі проживають 52 мешканці та працівники Білолуцької громади. Попри тимчасову окупацію, громада продовжує функціонувати.
Більше, ніж навчання
На полігоні — не професійні військові, а цивільні люди. Проте в їхніх очах — залізна дисципліна. Протягом кількох тижнів представники Білолуцької селищної громади опановували те, що має знати кожен українець. Програма включає 14 предметів, серед яких — тактична медицина, вогнева підготовка, інженерна безпека, психологічна стійкість.
«Ми чітко усвідомлюємо: територію можна тимчасово окупувати, але спротив громади зламати неможливо, — говорить Олександр Козич, начальник Білолуцької селищної військової адміністрації. — Для нас цей курс — трансформація. Ми прийшли сюди, як люди, які втратили дім, а виходимо як ті, хто знає, як захистити себе та допомогти тим, хто поруч».
Сила колективу
Особливістю цього вишколу став формат «колективного злагодження та гуртування». На відміну від звичайних груп, де збираються незнайомі люди, білолучани тренувалися своєю громадою. Це дало змогу не лише вивчити теорію, а й налагодити систему внутрішньої комунікації, яка критично важлива у надзвичайних ситуаціях. Вони вже знають характер одине одного, знають, хто підставить плече, й хто найкраще впорається з турнікетом під обстрілом.
Цей досвід став пілотним проєктом для Черкаського обласного центру підготовки до нацспротиву. За словами керівника Центру Олександра Гащука, залучення цілих громад до тренувань — це стратегічний крок.
«Наше завдання — надати всім громадянам дієві інструменти для самозахисту та взаємодопомоги. Коли люди приходять колективом, рівень вмотивованості та злагодженості — в рази вищий. Це — створення автономних осередків спротиву серед тих, хто вже пройшов через випробування евакуацією», — зазначає Олександр Гащук.
Готовність до викликів
На фінальному занятті учасники відпрацьовували реальні сценарії — від надання домедичної допомоги під вогнем до виявлення вибухонебезпечних пасток.
Ця історія — не про війну, а про людей. Про тих, хто не опускає рук. Білолуцька громада на власному прикладі продемонструвала, що національний спротив — це про єдність, відповідальність і готовність захищати своє майбутнє, де б ти не знаходився. Сьогодні вони повертаються до своїх повсякденних справ на Черкащині, але вже з іншим відчуттям. Відчуттям того, що вони — сила. Сила, яку не зламати.
Якщо ви бажаєте пройти програму підготовки громадян до національного спротиву своїм колективом чи громадою — подробиці на сайті nacsprotyv.ck.ua.
Надія СІЧКАР
