29.06.2022

732

Ексклюзив

Рожена криниця — місце могутньої сили

Влітку 2020 року «Черкаський край» розповідав про низку цікавих об’єктів на території області та поруч із її межами. Вони різні, але всіх їх об’єднує єдина спільна риса:  народ вважає їх місцями могутньої сили, не рукотворної, а природної, не породженої якимось політичним ладом чи історичною епохою, а земної, що існувала й існує незалежно від сутності людності. Отож і сьогоднішня розповідь — про Рожену криницю.

Джерело біля села Бучак

Розташована вона поблизу села Бучак. Це на північ від Канева, в горбистій місцині. Всі тутешні пагорби, яри та балки порослі лісом та почасти — чагарниками. 

Від колишнього райцентр до самої криниці приблизно два десятки кілометрів. Доберіться до самого сільця Бучак, а далі місцеве населення залюбки вам підкаже, як до вічного джерела втрапити чи доїхати, чи пішки дійти. Шляхи й стежини, звичайно, не європейського штибу, однак при бажанні без особливих труднощів до Роженої ви без пригод дістанетеся. Хтось їде автівкою з того боку, де можна максимально наблизитись легковиком, хтось добирається двоколісним конем — велосипедом, але немало й тих, хто долає відстань від села до місцини пішки.

На такого пішого мандрівника на цьому відтинку чекає стежина, схована під тінню крислатих дерев, у кронах яких нині ще чути спів різного лісового дикого птаства. Хода стежками-доріжками без якихось особливостей, магії чи карколомності. Хіба що під час дощу чи після нього в тих місцях, де стежка пролягла крутосхилом, треба бути дещо обачним, бо хідник стає трохи слизькуватим. Загалом на сьогодні ця місцина належить до природно-заповідного фонду, яким опікуються лісівники та місцева громада.

Вічна, бо не псується

У Роженій криниці — холодна вода. Вона кришталево чиста, приємна на смак, без якогось запаху. Ніби звичайна. Але є в неї одна особливість, перевірена не те що роками чи десятиліттями, а століттями, перевірена тисячами людей, які тут побували. Набрана в чисту посудину з будь-якого матеріалу (скло, кераміка, пластик, а в давнину — ще й дерев’яне барило), вода Роженої криниці не псується протягом довгого часу. Багато хто називає не рік чи два, а й десяток років. Що це не легенда, а чиста правда, переконався і автор цих рядків, у якого в п’ятилітровому пластиковому бутелькові на денці є водиця Роженої, набрана ще два роки тому.

Сказати, що вода має якийсь помітний особливий смак, якусь гіркоту чи солоність, кислість чи в’яжучість, не можна. Те ж саме стосується і її прозорості: вона чиста як скло, без мутності та осаду на дні чи на стінках посудини.

Вода, наділена Божою благодаттю

Я не спілкувався на тему Роженої криниці з академіками чи професурою, світилами науки чи фахівцями з гідрогеології. Але один із моїх випадкових співрозмовників висловив своє бачення на природу цієї води, яке, на мою думку, логічне й цілком вмотивоване:

— Джерело знайшло собі вихід на поверхню в місці сили. Це й надає надзвичайних властивостей джерельній воді.

Цю думку підтверджує з давніх-давен місцеве населення та шанувальники Роженої криниці, які вважають її енергетичним місцем, а воду з неї — такою, що повертає до життя, зцілює від хвороб, зокрема й жіночих недуг. Легенди-легендами, але з цією місциною пов’язаний і певний духовний аспект, тому священнослужителі та церковні діячі вважають, що цілюща вода Роженої криниці наділена Божою благодаттю. Тому тут проводяться служби, релігійні заходи для прочан.

Князі, йдучи на бій з половцями, зупинялись тут

Про Рожену криницю існує чимало легенд і переказів, які сягають тисячолітньої давнини. Переповідати їх — не вистачить кількох газетних сторінок. Тому коротко зупинимося на головній суті цих легенд. А основні перекази пов’язують цю гідрологічну пам’ятку ще з дев’ятим століттям. Зокрема, великі князі Київської Русі Володимир, Ігор та Святослав, рухаючись із військом на битви з половцями, зупинялися в цьому бучацькому урочищі для того, щоб втамувати спрагу та поповнити запаси води для подальшого руху вперед. Вода Роженої криниці наділяла князівських бійців силою й хоробрістю. А якщо хтось із битви повертався пораненим, то вода загоювала їхні рани.

Місцева жителька на ім’я Рожена зустрічала й проводжала князів та воїнів, пригощаючи їх щоразу цілющою джерельною водою.

Частина дослідників історії нашого краю пов’язують назву «Рожена» з дохристиянським світом наших предків. Культу Роду й Рожаниці належала провідна роль серед інших тогочасних богів. Але, якби там не було, а вода з цієї джерельної криниці справді зберегла й через ціле тисячоліття свою надзвичайну цілющу силу й дарує її вже більш як півсотні поколінь людей, сущих на цій землі.

Не заростає стежина до Роженої криниці

Розповідають, що й нині, в наші дні, Рожена криниця має як велику силу тяжіння, так і незбагненний вплив на людей: хто тут побував раз, неодмінно прагнутиме навідатися сюди ще раз. Щоб знову відновити свої фізичні й духовні сили та очистити свою душу. Багато хто, поважаючи це місце й шануючи криницю як істинну святиню, прикрашає її іконами та іконками, свічками, рушниками, квітами, стрічками, залишає свячене зілля й те, що вважає своїм оберегом. Ну й, звичайно, п’ють власноруч витягнуту відерцем свіжу водицю з криниці. Між іншим, ніколи вся вода не вибирається, вона із Роженої дзюркотить постійним незамерзаючим і непересихаючим струмочком.

Я зустрів тут чоловіка, який буквально вчора повернувся з Польщі в Канів.

— Переночував, узяв баклажки, сів на велосипеда — і гайнув у Бучак, до Роженої криниці, — розповів, коли ми присіли на лавку біля джерела. — Мені снилася Рожена, її вода, я мріяв сюди навідатися в перший же день по приїзді. Що й зробив. Бо вода Роженої криниці — не просто рідина, а джерело сили, енергії, зрештою — джерело життя…

Василь Марченко, фото автора. Канівщина