Петицію підписали за добу
Першого серпня на сайті Черкаської міської ради оприлюднена електронна петиція «Збереження дитячої міської лікарні по вул.Конєва». Її ініціювала небайдужа містянка Інна Рудюк.
«Ми, жителі міста Черкаси, обурені інформацією про те, що дитячу міську лікарню хочуть приєднати до іншого медичного закладу, — йдеться у зверненні до владців. — Ми не розуміємо необхідність закриття дитячої міської лікарні в такий важкий час, невже місцева влада не зацікавлена в здоров’ї наших дітей? Де вони будуть лікуватися? Прохання до міського голови та депутатів міської ради зберегти існування дитячої лікарні як окремого закладу».
За першу добу збору підписів петиція оперативно зібрала 538 прихильників із 500 необхідних. Тепер на неї мусять зреагувати чиновники.
Чутки виникають там, де немає інформації
Медики — напрочуд прогресивні люди, розуміють необхідність постійного розвитку, а отже, й сучасних змін. В умовах реформування галузі, що стартувала п’ять років тому в зв’язку з дією закону про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення, колектив прагнув зробити все, щоб заклад посів своє особливе місце в новій структурі медобслуговування. Але під час війни, з прийняттям низки нових законодавчих актів, лікарня потрапила в скрутний фінансовий стан. Нині, щоб стати самодостатньою, в її казні не вистачає мільйона гривень. Їх могли б фінансувати за рахунок бюджету громади. Натомість власники комунального підприємства розглядають варіанти реорганізації.
Але й не це найбільше хвилює медиків. Їх бентежить, що долю лікарні вирішують кулуарно, без врахування думки трудового колективу, відсутня поінформованість, як саме хочуть їх реорганізувати. Працівники комунального закладу охорони здоров’я стурбовані, що в корпусах ходять уповноважені кимось люди, приглядаються до території, квадратури, розміщення. Будують плани розселення чужорідних структур, що не пов’язані з дитячою лікарнею.
Найбільше бентежать наміри розмістити паліативних хворих на двох поверхах медзакладу. Завідувачка відділення, що підпадає під переселення, схвильована зневагою до її зусиль із облаштування, ремонту, розвитку підрозділу, переведенням у необлаштоване приміщення й висловила недовіру обіцянкам. Її колеги називають неетичними спроби розмістити по сусідству немовлят і паліативних хворих. Хворі немовлята, діти та їхні батьки не можуть проходити лікування поряд із невиліковно хворими.
Не панікувати й не вірити пліткам
На ініційовані трудовим колективом КНП «Черкаська міська дитяча лікарня» збори, що відбулися 2 серпня, запросили керівників профільного департаменту міськради та 3-ої міської лікарні, до якої планують приєднання.
Директор департаменту охорони здоров’я та медичних послуг Черкаської міської ради Всеволод Кульчиковський закликав колектив не панікувати й не вірити чуткам. Влада міста працює над формуванням спроможної мережі закладів охорони здоров’я, що сприятиме раціональному використанню бюджетних коштів. Під час реорганізації дитячої лікарні головне завдання — зберегти послугу, досягнення і колектив. Тому розглядається модель приєднання до 3-ої міської лікарні швидкої меддопомоги. Це сприятиме збереженню й розвитку закладу, дасть можливість виконувати договори з Національною службою здоров’я України, надавати жителям міста якісні послуги, зберегти робочі місця, що теж важливо.
— Це вимоги постанови Кабінету Міністрів, — наголосив посадовець. — Або ви хочете розвиватися як заклад, як функціональна структура й ми даємо шанс, або залишаєтеся без швидкої допомоги, без пацієнтів, без лікарів і без лікарні.
Лікарня, орієнтована на пацієнтів
Позицію трудового колективу озвучила на зборах медична директорка Клавдія Попко. Клавдія Анастасіївна пригадала історію медзакладу, що сягає далекого 1956 року. Впродовж тривалого часу, аж до 2011-го, через відсутність обласної дитячої лікарні тут фактично взяли на себе лікування маленьких пацієнтів усієї Черкащини (обласну дитячу лікарню-довгобуд, котрий зводили з 1991 року, відкрили через два десятиліття). Тут працював потужний колектив — 1200 працівників. І дотепер діє багатопрофільна система подолання хвороб малюків від їхнього народження до повноліття, педіатри та профільні фахівці надають спеціалізовану висококваліфіковану медичну допомогу. В закладі функціонує унікальне боксоване відділення для дітей грудного та раннього віку, хірургічне, педіатричне, приймально-діагностичне, анестезіології та інтенсивної терапії.
Нині колектив сформував лікарню, орієнтовану на пацієнтів. Тут працюють три сотні співробітників, серед яких — 65 лікарів. Стаціонар — на 90 ліжок. Багато батьків приводять дітей до лікарів за самозверненнями, що свідчить про високу довіру до лікарні та її персоналу. Звертаються вимушено переселені люди, які тимчасово проживають у місті. Але чутки про реорганізацію лікарні змушують медиків думати про майбутнє працевлаштування.
— Чому ви не розглядаєте можливість часткового утримання дитячої лікарні з бюджету міста? — звернулася до представників департаменту міськвлади представниця трудового колективу. — Мільйон гривень, якого не вистачає на зарплату, — мізерна частка бюджету. До того ж, Мінохорони здоров’я надає право укладати контракти на пакети послуг. Невже місто не знайде мільйон на зарплату дитячим медикам? Чому б не зберегти таку структуру, не розвивати її?
Учасники зборів схвильовано ловили кожне слово посадовців, які обґрунтовували наміри: реорганізація — це єдиний шанс для лікарні; молоді лікарі отримають змогу вдосконалювати кваліфікацію; лікарня не включена в маршрут, тому бригади невідкладної допомоги не везуть до неї пацієнтів, а після приєднання до 3-ої лікарні — доправлятимуть сюди дітей; є незайняті палати й вільні площі, котрі потрібно ефективно використовувати. Та в залі панувала атмосфера недовіри. Від медиків лунали навіть звинувачення нібито в рейдерстві. Хоспіс у дитячій лікарні називали блюзнірством. Просили зберегти заклад і дати йому можливість працювати далі.
Заклад очолює медик із бойовим досвідом
На захист трудового колективу став керівник, який нещодавно повернувся з тривожного регіону. Директор міської дитячої лікарні В’ячеслав Миколаєнко з перших днів війни добровільно став до лав Збройних Сил України. Займав посаду начальника з медичної частини 157-го батальйону 118-ої бригади територіальної оборони. Він врятував не одне життя військовим на передовій. Цього року В’ячеслав Леонідович, як військовий медик, номінований на престижний «медичний Оскар» — орден святого Пантелеймона за самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за здоров’я українців, за свободу та незалежність України у війні з російським агресором.
— Чомусь складається враження, що ми зовсім немічні, — звернувся до представників міської влади-учасників зборів В’ячеслав Миколаєнко. — Але запевняю: заклад розвивається, його потрібно зберегти. В усіх структурних підрозділах сформувалася оптимальна мережа. Над багатьма питаннями справді ще потрібно працювати. Але ми ніколи не зациклювалися на показниках. Для медиків важлива кожна дитина, її порятунок, шлях до здорового стану. Розуміючи політику держави, у рамках сучасних реалій плануємо просувати напрямок реабілітації. Це дасть можливість розвиватися закладу.
Від автора. Той факт, що тривожна петиція про збереження дитячої міської лікарні за добу зібрала максимальну кількість голосів підтримки, наочно переконує: ця лікарня — важлива. Черкасці підписалися за збереження досвідченого високопрофесійного колективу, без обмеження лікарняних площ. Всім, від кого залежить, мають зробити можливе й неможливе, щоб нове покоління маленьких українців виросло здорове, міцне, загартоване, здатне захищати, розвивати, розбудовувати Україну в майбутньому.
Тетяна КАЛИНОВСЬКА
[…] зберегти робочі місця, що теж важливо”, – відзначав раніше директор департаменту охорони здоров’я та […]