Для пасажирів тролейбусів в обласному центрі ось уже другий тиждень крутять просвітницькі ролики, як-то воно в нормі говорити в Україні: не «слєдующа остановка», а «наступна зупинка», не «білєт», а «квиток», не «жєнщіна», а «пані», не «пожалоста», а «будь ласка», не «ізвіняюсь», а «перепрошую».
Вдало вибрано аудиторію: якщо молодше покоління одержує такі знання у школі, натрапляє на уроки в Інтернеті, то багато хто з пенсіонерів — а це переважний контингент у комунальному транспорті — вчаться мовним правилам, так би мовити, по ходу тролейбуса. І навіть якщо самі так і не зможуть звернутися «пані» до людини поруч, то хоча б матимуть уявлення, як повинно бути. Тим паче, що черкаська «традиція» — звертатися в транспорті російською, хай навіть і недолугою. На зразок: «Етот автобус січас повьортиваєт?». Характерно, що саме серед людей старшого віку в місті чимало російськомовних — Черкаси свого часу обирали як курортне місто сім’ї військових у відставці, десятиліттями прибували до нас із різних регіонів радянської імперії працівники промислових підприємств. Нині ж у місті багато тимчасово переміщених осіб із територій, де йдуть бойові дії.
Пасажири, з якими спілкувалась, здебільшого схвалюють уроки мови: «Це дуже треба, бо ми говоримо суржиком», «Свою мову треба знати, бо мова — це теж ознака держави», «Спасибі діткам, дуже доступно розказують, усе коротко і зрозуміло, ужиткові приклади» — відгукнулася переселенка, яка палко бажає вчити українську. Комусь до мовних зауважень байдуже, сприймає як шумовий фон, але, як сказала одна пасажирка, «Навіть якщо дослухається хоч хтось один — хай буде». Знайомий розповів, що йому трапився в тролейбусі невдоволений мовною хвилинкою попутник: мовляв, музику заборонили, «а ето зачєм?». Як свідомий громадянин, який сам наполегливо вчить українську, мій знайомий чемно пояснив, навіщо.
Цей просвітницький мовний проєкт стартував у Черкасах до Дня української писемності, розповів директор департаменту освіти міської ради Богдан Бєлов. Мета — повернути українську мову в щоденне, побутове спілкування містян. Над проєктом працювали пів року. Реалізували у співпраці з обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників, департаментами освіти та гуманітарної політики міської ради та дорожньо-транспортної інфраструктури. Озвучили ролики учні черкаських шкіл — гімназії №9 ім. О.М.Луценка, спеціалізованих шкіл — №20 та №28 ім.Т.Г.Шевченка.
Почути аудіоуроки української можна майже у двох десятках тролейбусів, які проїжджають центром міста, на різних маршрутах.
